- •Археографія
- •Археографія в колі інших історичних дисциплін
- •Польова археографія
- •Камеральна археографія
- •Опис окремого документа
- •Опис групи документів
- •Едиційна археографія
- •Типи видань
- •Академічний тип видання
- •Науково-критичний тип видання
- •Популярний тип видання
- •Види видань
- •Форма видань
- •Вибір теми публікації
- •Принципи виявлення і відбору документів
- •Репринт
- •Скриптура
- •Дипломатичний метод
- •Критичний метод
- •1) Пам’ятки X – XIII ст.
- •2) Пам’ятки XIV – xviiIст.
- •3) Пам’ятки xiх – XX ст.
- •Публікація джерел науково-популярним методом
- •Скорочена публікація
- •Регести
- •Археографічне оформлення
- •Заголовки
- •Легенда
- •Науково-довідковий апарат
- •Додатки та ілюстрації
- •Історія розвитку археографії в Україні Документи в рукописних книгах
- •Друк джерел з історії України у хvі – хvіі ст.
- •Описування та друкування історичних документів у хvііі ст.
- •Розвиток археографії в Україні у хіх – на початку хх ст.
- •Діяльність Тимчасової комісії для розгляду давніх актів (Київська археографічна комісія)
- •Археографічна діяльність Одеського товариства історії та старожитностей (1839 – 1922)
- •Археографічна діяльність Історичного товариства Нестора-літописця
- •Археографічна діяльність Губернських учених архівних комісій
- •Таврійська вчена архівна комісія (1887 – 1923/1931)
- •Чернігівська губернська вчена архівна комісія
- •Катеринославська губернська вчена архівна комісія
- •Полтавська вчена архівна комісія ( 1905 – 1917 )
- •Публікації документів з історії України у провідних археографічних центрах Росії (xiх – початок xх ст.)
- •Публікація джерел з історії України на землях під владою Австрії (Австро-Угорщини) у xiх – на початку хх ст.
- •Діяльність археографічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка у Львові
- •Розвиток археографії в Радянській Україні у міжвоєнний період (1921 – 1941 рр.)
- •Розвиток археографії в Україні у 1946 – 1991 рр.
- •Діяльність Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського нан України
- •Література до курсу “Археографія”
Археографічна діяльність Історичного товариства Нестора-літописця
Історичне товариство Нестора-літописця було засноване в листопаді 1872 р. Ініціатором його створення був М. Максимович. За статутом Товариства його члени поділялись на почесних і дійсних. До перших обирали відомих учених, урядовців, представників духовенства. Дійсними членами Товариства ставали викладачі вищих навчальних закладів та краєзнавці за наукові заслуги. У 1873 р. було 6 почесних і 15 дійсних членів, а вже у 1913 р. відповідно: 24 і 145.
Члени Товариства періодично збиралися на засідання, де заслуховували наукові доповіді, які пізніше, зазвичай, публікувалися в друкованому органі Товариства “Чтениях в историческом обществе Нестора-летописца”. Саме на сторінках цього збірника здійснювалася публікація документальної історичної спадщини. Перший том “Чтений” вийшов у 1879 р., але щойно з четвертого тому (1890) у збірнику з’явився відділ “Матеріали”, спеціально призначений для друку документів і матеріалів. Уже в 4 томі “Чтений” Олександр Лазаревський видав 36 документів з Генерального слідства про маєтності Чернігівського полку 1729 – 1730 рр. У наступних книгах “Чтений” Микола Василенко опублікував Генеральне слідство про маєтності Київського полку, Венедикт М’якотін – Генеральне слідство про маєтності Прилуцького полку, а О. Лазаревський – Генеральне слідство про маєтності Гадяцького полку. Останній опублікував цілу низку важливих документів з історії України, зокрема: “Акты по истории монастырского землевладения в Малороссии” (1636 – 1730); “Гетманские универсалы о киевском городском хозяйстве” (1677 – 1719); “Материалы для истории общественного и частного быта в Малороссии ХVІІІ в.”, “Цеховые акты Левобережной Малороссии” (1622 – 1645 рр.).
Важливі матеріали про козацьке землеволодіння за 1494 – 1668 р. у 8 томі “Чтений” видав Іван Каманін. Цей же вчений опублікував ряд універсалів українських гетьманів, матеріали до діяльності П. Сагайдачного. Документи з історії землеволодіння в Чернігово-Сіверщині за першу половину ХVІІ ст. видав Іван Луцький. Стараннями Михайла Ясинського була опублікована добірка документів з історії Луцького трибуналу за 1578 – 1589 рр. Ряд документів з Литовської метрики видав Федір Миколайчик.
Загалом, тематика публікацій мала переважно соціально-економічне спрямування. Археографічний рівень публікацій здебільшого можна назвати добротним. Кількість документальних публікацій на сторінках “Чтений” не була великою, становлячи близько 10% від загальної кількості публікацій.
Археографічна діяльність Губернських учених архівних комісій
Губернські вчені архівні комісії розпочали свою діяльність від 1884 р., коли було затверджено “Положення про вчені архівні комісії”. Діяльність цих комісій проводилася в трьох основних напрямках: архівному (створення архівів шляхом накопичення документів), археографічному (описування та видання документів) і археологічному (розкопки). По суті, Комісії виконували функції відразу кількох наукових товариств. На українських землях існувало кілька губернських архівних комісій: Таврійська, Чернігівська, Катеринославська, Полтавська. Наприкінці ХІХ століття була спроба створити Херсонську, а в 1914р. – Київську губернські архівні комісії, однак діяльності вони фактично не розпочинали.