Запитання
З чим пов’язана поява концепції центрів відповідальності?
Що таке центр відповідальності?
Які є види центрів відповідальності за ознакою обсягу повноважень і відповідальності?
У чому полягає сутність функціонального і територіального аспектів системи центрів відповідальності?
Розкрийте переваги управління витратами за допомогою системи центрів відповідальності.
Назвіть вимоги до формування центрів відповідальності.
Що таке кошторис витрат підрозділу і які функції він виконує?
Визначіть, які витрати для підрозділу рівня цеху є прямими, непрямими.
Який склад витрат кошторису цеху?
Опишіть порядок складання плану витрат підрозділу підприємства.
Що таке гнучкий кошторис? Яка формула гнучкого кошторису?
Наведіть рух витрат окремого допоміжного чи обслуговуючого підрозділу за складання кошторисів основного виробництва і визначення собівартості продукції.
Які основні методи розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між підрозділами основного виробництва?
Поясніть сутність методу прямого розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами. Які вади і переваги цього методу?
Що є спільного та відмінного в методах взаємних послуг і системи рівнянь щодо розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів?
Що таке внутрішня ціна? Функції внутрішніх цін.
Які є методи формування внутрішніх цін?
Питання для обговорення
Концепція управління витратами за місцями їх формування та центрами відповідальності.
Функціональний і територіальний аспекти побудови місць витрат і центрів відповідальності.
Звітність в умовах управління доходами і витратами за центрами відповідальності.
Порядок складання кошторисів місць витрат.
Методи розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами.
Аналіз розв’язання задач за темою.
Література: 1 (розд. 2), 2 (розд. 2, 3), 3 (розд. 8.1, 8.3, 9.1, 9.2), 8 (гл. 8, 9).
Безнапівфабрикатний метод — метод формування внутрішніх витрат, за якого вартість напівфабрикатів власного виробництва не відноситься на собівартість продукції виробничих підрозділів.
Кошторис підрозділу — план витрат підрозділу на виробництво продукції (надання послуг) за плановий період незалежно від ступеня її готовності.
Кошторис підрозділу за угодою (замовленням) — план витрат підрозділу на виконання угоди (замовлення).
Метод взаємних послуг — метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів, за якого їх витрати розподіляються до певного моменту поетапно між відповідними основними, допоміжними та обслуговуючими підрозділами, на останньому етапі розподілу залишки витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів відносять на основні виробничі підрозділи прямо.
Метод прямого розподілу — метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів, за якого їх витрати безпосередньо списують на основні виробничі підрозділи.
Метод системи рівнянь — метод розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів, за якого розподіл витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів відбувається з урахуванням взаємних послуг, відповідні обчислення передбачають складання та розв’язання системи рівнянь.
Місце витрат — робоче місце або сукупність організаційно поєднаних робочих місць (дільниці, відділення тощо).
Напівфабрикатний метод — метод формування внутрішніх витрат, за якого до складу витрат підрозділів входить вартість напівфабрикатів і продукції, виготовленої іншими підрозділами підприємства.
Центр відповідальності — сегмент діяльності підприємства, очолюваний певною особою, яка несе персональну відповідальність за встановлені показники його роботи.
Центр витрат — різновид центру відповідальності, в якому контролюються лише витрати (організаційно центр витрат може формувати місце витрат або сукупність організаційно поєднаних робочих місць).
Центр інвестицій — різновид центру відповідальності, в якому контролюються витрати, надходження та інвестиції.
Центр прибутку — різновид центру відповідальності, в якому контролюються доходи і витрати.