Тема 14 Фінанси транснаціональних компаній

1. Прямі іноземні інвестиції.

2. Внутрішньо фірмові фінансові трансакції.

3. Міжнародне короткострокове фінансування транснаціональної фірми.

4. Довгострокове фінансування міжнародних операцій.

5. Оподаткування операцій ТНК.

1. Прямі іноземні інвестиції.

Прямі іноземні інвестиції — це вкладення капіталу з метою придбання довгострокового економічного інтересу в країні-реципієнті, яке забезпечує контроль прямого іноземного інвестора над об'єктом розміщення капіталу.

У відповідності до цього визначення ПІІ, яке прийняте в МВФ, Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) та в системі національних рахунків ООН, прямими іноземними інвестиціями є як первісне придбання інвестором власності за кордоном, так і всі подальші угоди між інвестором і підприємством, у яке вкладено його капітал.

Прямі іноземні інвестиції визначаються також як інвестиції в підприємства, розміщені в одній країні, але "ефективно контрольовані" резидентами іншої.

Поняття ПІІ охоплює два різні аспекти:

а) ПІІ як наявна величина характеризують фактичну наявність, майна в окремий проміжок часу. Може йтися про:

• участь одного чи кількох вітчизняних фізичних або юридичних осіб у процесі капіталоутворення, розташованого за кордоном підприємства в такому обсязі, який надає можливість цьому/цим вітчизняному/им інвестору/ам здійснювати вплив на господарську діяльність іноземного підприємства;

• майно несамостійної з правового погляду закордонної філії або підприємства без власної правової форми, що належить вітчизняній фірмі.

б) ПІІ як поточна величина є результатом періодичного трансферу капіталу в таких формах:

• експорт капіталу за кордон з метою створення нового підприємства чи розширення вже діючого дочірнього підприємства або підприємства без власної правової форми, яке підлягатиме керівництву однієї чи кількох фірм-інвесторів;експорт капіталу з метою отримання/придбання участі в одно­му з уже наявних закордонних підприємств чи в підприємстві, яке буде або має бути створене найближчим часом;

• експорт активів у формах: майнових вкладів та основних фон­дів; права на використання нематеріальних активів (ліцензії, ноу-хау, патенти, торговельні марки, рекламні зразки товарів та ін.); субсидій, кредитів та позик; пайового капіталу; реінвестованих прибутків.

Якісні характеристики ПІІ:

• фактори, які є специфічними для підприємства, переміщують­ся між підприємствами або фірмами, перетинаючи при цьому національні кордони. Мова йде про реальні інвестиції;

• при здійсненні ПІІ іноземний інвестор має на меті отримати можливість впливу на господарську діяльність та підприємницькі рішення щодо інвестиційного об'єкта. Підприємницький інтерес є визначальним при здійсненні ПІІ;

• ПІІ є довгостроковими та тривалими, оскільки в короткостроковому періоді дуже важко чи неможливо отрима­ти вигоду від переміщення "факторного прикладення" і при­бутки можуть бути отримані лише через певний проміжок часу — так званий "пусковий період";

• ПІІ можуть справляти значний еконо­мічний вплив (як позитивний, так і негативний) на мікро- та макрорівні в країні-реципієнті.