2.2.1. Типи залежності явищ: функціональний і стохастичний.

Перша принципова ідея, з якою зустрічаються ті, хто вивчає економіку, - це ідея про взаємозв’язок між економічними змінними. Будь-яка економічна політика полягає в регулюванні економічних змінних, і вона повинна ґрунтуватися на знанні того, як ці змінні впливають на інші змінні, що є ключовими для політика, який ухвалює рішення. Так, в ринковій економіці не можна безпосередньо регулювати темп інфляції, але на нього можна впливати засобами бюджетно-податкової і кредитно-грошової політики.

Кожне економічне явище або процес являє собою результат багатьох одночасно і сукупно діючих причин, тому для більшої реалістичності в кожне таке співвідношення потрібно вводити декілька пояснюючих змінних. Але необхідно пам’ятати і про те, що будь-яка математична модель є лише спрощеним формалізованим відображенням реального об’єкту (явища, процесу) і мистецтво її побудови полягає в тому, щоб поєднати якомога більшу лаконічність параметризації моделі з достатньою адекватністю опису саме тих характеристик об’єкту , які цікавлять дослідника.

У найбільш загальному вигляді в області вивчення взаємозв'язків дослідника цікавить кількісна оцінка їх наявності і напряму, а також характеристика сили і форми впливу одних чинників на інші. Для її вирішення застосовується дві групи методів, одна з яких включає методи кореляційного аналізу, а інша - регресійний аналіз. В той же час ряд дослідників об'єднує ці методи в кореляційно - регресійний аналіз.

Завдання власне кореляційного аналізу зводяться до вимірювання тісноти зв'язку між варіюючими ознаками, визначенню невідомих причинних зв'язків і оцінці чинників, що здійснюють найбільший вплив на результативну ознаку. Завдання регресійного аналізу лежать у сфері встановлення форми залежності, визначення функції регресії, використання рівняння для оцінки невідомих значень залежної змінної.

Вирішення задач спирається на відповідні прийоми, алгоритми, показники, застосування яких дає підстави говорити про статистичне вивчення взаємозв'язків. Обчислювальні процедури представляють самостійний інтерес, але знання принципів вивчення взаємозв'язків, можливостей і обмежень тих або інших методів інтерпретації результатів є обов'язковою умовою дослідження.

Причинно-наслідкові відносини – це зв'язок явищ і процесів, коли зміна однієї із них - причини - веде до зміни іншого - наслідку. Якщо між явищами дійсно існують причинно-наслідкові відносини, то ці умови повинні обов'язково реалізовуватися разом з дією причин. Причинні зв'язки носять загальний і багатогранний характер, і для виявлення причинно-наслідкових залежностей необхідно відбирати окремі явища і вивчати їх ізольовано.

Щоб встановити однозначно причинний зв'язок між явищами або передбачити можливі наслідки конкретної причини, необхідна повна абстракція від всіх інших явищ в досліджуваному тимчасовому або просторовому середовищі.

Як відмічалося вище, соціально-економічні явища є результатом одночасної дії великої кількості причин. Отже, при дослідженні цих явищ необхідно виявляти головні, основні причини, абстрагуючись від другорядних. Взаємне переплетення різних внутрішніх і зовнішніх чинників неминуче приводить до деяких помилок у визначенні причини і наслідку.

Зв'язки між явищами і їх ознаками класифікуються за аналітичним вираженням, ступенем тісноти та напрямом зв'язку.

Між різними явищами та їх ознаками необхідно перш за все виділити 2 типи зв'язків: функціональний (жорстко детермінований) і стохастичний. Відповідно до жорстко детермінованого уявлення про функціонування економічних систем будь-яка дія викликає строго визначений результат; випадковими (непередбаченими заздалегідь) діями при цьому нехтують. Тому при заданих початкових умовах стан такої системи може бути визначений з імовірністю, рівною одиниці. Різновидом такої закономірності є функціональний зв'язок.

Зв'язок називається функціональнім, якщо кожному можливому значенню незалежної ознаки відповідає 1 або декілька строго певних значень залежної ознаки.

Характерною особливістю функціональних зв'язків є те, що в кожному окремому випадку відомий повний перелік чинників, що визначають значення залежної (результативної) ознаки, а також точний механізм їх впливу, записаний у вигляді рівняння.

У реальному житті може виникнути невизначеність, через яку ця система за своєю природою повинна розглядатися як імовірнісна, при цьому зв'язок між ознаками називається стохастичним.

При стохастичній залежності для заданих значень залежної змінної можна вказати ряд значень незалежної змінної. Інакше кажучи це така залежність між випадковими змінними, при якій зміна однієї з величин поводує зміну закону розподілу іншої величини. Це обумовлюється тим, що залежна змінна може залежати від інших неконтрольованих або неврахованих факторів. Одностороння залежність між випадковими величинами є регресією. Вона встановлює відповідність між цими величинами.

Прояв стохастичних зв'язків схильний до дії закону великих чисел: лише у великому числі одиниць індивідуальні особливості згладжуються, і залежність, якщо вона має істотну силу, виявлиється достатньо виразно.