Тема 1 здійснення інвестиційної діяльності в умовах розвитку національної економіки

Навчальні цілі:

• розкрити економічну сутність інвестицій та узагальнити сучасні наукові погляди на їх значення у розвитку економіки;

• узагальнити основні підходи та ознаки класифікації інвестицій й охарактеризувати основні види інвестицій;

• розкрити сутність інвестиційної діяльності та складові інвестиційного процесу;

• проаналізувати механізм функціонування інвестиційного ринку;

• окреслити основних суб'єктів інвестиційної діяльності, специфіку діяльності та функції, які суб'єкти інвестиційної діяльності виконують при забезпеченні ефективності інвестиційного процесу;

• розкрити необхідність та роль держави в забезпеченні ефективності інвестиційного процесу в сучасних умовах.

1. Економічна сутність інвестицій та їх значення в розвитку сучасної економіки.

Розмаїття терміна "інвестиції" у вітчизняній та зарубіжній літературі значною мірою пояснюється широтою сутнісних рис цієї доволі складної економічної категорії.

Трансформаційні процеси, що проходять в економіці України, вимагають переосмислення теоретичних та методологічних підходів до визначення більшості основоположних категорій, які притаманні ринковим відносинам. Це цілком зрозуміло, оскільки без цього не можливо створити ефективні механізми управління економікою.

Під інвестиціями розуміють економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, а саме:

• розширення та модернізацію виробництва;

• створення виробничої інфраструктури;

• створення товарно-матеріальних запасів та резервів;

• створення соціальної інфраструктури;

• підготовку та перепідготовку персоналу;

• науку та наукове обслуговування тощо.

А отже, у сучасній науці інвестиції, як економічна категорія виступають первинною категорією, бо вони є базою побудови ієрархії інших категорій та в своїй основі відображають відтворення суспільного капіталу як вкладення капіталу в галузі економіки всередині держави та за кордоном. Розглянемо еволюцію сучасного тлумачення цієї категорії.

Починаючи з 1 січня 2000р. поняття " капітальні вкладення" і "капітальні інвестиції" були замінені єдиним поняттям "капітальні інвестиції", яке відповідно до економічної сутності визначається як витрати капіталу на утворення або придбання матеріальних і нематеріальних об'єктів, що здійснюються з метою приросту його вартості. Характерно, що у складі матеріальних об'єктів оборотні активи не виділяються.

У Законі України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 інвестиції трактуються як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, котрі вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті яких створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Інвес­тиції відповідно до українського законодавства мржуть існувати в грошовій або матеріальній формах, у формі майнових прав та інших цінностей. З цього визначення випливає, що будь-яке використання ресурсів потребує вкладення цінностей у вигляді людських, матеріальних та фінансових ресурсів, тобто здійснення інвестицій.

Тому в широкому розумінні інвестиції є вкладенням капіталу з метою його збільшення. При цьому приріст капіталу повинен бути достатнім, щоб компенсувати інвестору відмову від використання коштів на споживання в теперішньому періоді, винагородити його за ризик та відшкодувати збитки від інфляції в майбутньому періоді.

В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція трактується як господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін ца гроші або майно". Стосовно ринку цінних паперів інвестицію розглядають як придбання цінних паперів інвестором.

Інвестиції - це економічна категорія розширеного відтворення, яка є основним інструментом формування мікро- та макроекономічних пропорцій і визначає темпи економічного росту..

Підсумовуючи викладене, під інвестиціями слід розуміти всі види економічних ресурсів, які вкладаються у поточному періоді у відповідні об'єкти, створення яких сприяє забезпеченню розширеного відтворення, а використання комценсує інвестору відмову від поточного споживання вкладених ресурсів шляхом отримання у майбутньому вигід.

Об'єктом інвестиційної діяльності є майно у різних формах, на яке витрачено інвестиції і яке використовується для отримання вигод: основні та обігові кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права тощо.

У макроекономічному аспекті інвестиційна діяльність є процесом закладки майбутнього економіки країни. Що більші обсяги інвестицій сьогодні, то більшими будуть обсяги валового внутрішнього продукту країни завтра.

Обсяг фізичного зношення основних засобів за рік визначається розміром нарахованих за рік амортизаційних відрахувань. Зношені основні зароби мають замінюватися новими, що створюються за рахунок прямих реальних інвестицій. Якщо обсяг інвестицій за рік з усіх суб'єктів інвестиційної діяльності дорівнює загальному фонду амортизацій на всіх підприємствах країни, то відбувається процес простого відтворення, тобто обсяг відновлення дорівнює тільки фізичному зношенню засобів. Якщо обсяг інвестицій більший від амортизаційного фонду, то це розширене відтворення, що є бажаною пропорцією і для країни в цілому, і для конкретного підприємства. Цілком негативним явищем є процес згортання економіки, коли інвестиції не докривають навіть обсягів нарахованої амортизації.

З огляду на це, в економічному аналізі розрізняють валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції характеризують загальний обсяг інвестиційних коштів у певному періоді, спрямованих на відтворення (нове будівництво, реконструкція, розширення, придбання засобів виробництва), приріст товарно-матеріальних запасів, а також на підтримання діючих потужностей.

Чисті інвестиції є вкладенням коштів у виробничі засоби, що заново створюються, та виробничий апарат, що відновлюються. Вони дорівнюють сумі валових інвестицій, зменшеній на суму амортизаційних відрахувань у певному періоді.

Назвемо деякі з факторів, що впливають на обсяг інвестицій.

Рівень заощаджень у доходах населення. В умовах низьких доходів на душу населення основна їх частина використовується на споживання. Із зростанням доходів збільшується їх частка, що спрямовується на заощадження, які є джерелом інвестиційних ресурсів. Спостерігається пряма залежність між рівнем заощаджень і обсягом інвестицій. Це саме характеризує і залежність між обсягом прибутку та інвестиційною активністю.

Норма дохідності інвестицій. Прибуток є основним мотивом інвестування, тому чим вища норма дохідності очікується, тим більш привабливими будуть вкладення.

Темп інфляції. Чим вищий цей показник, тим більше буде знецінюватись майбутній прибуток від інвестицій і, відповідно, буде менше стимулів для нарощування обсягів інвестицій. Тут спостерігається зворотна залежність (виняток становлять ринок нерухомості, валютний ринок та ринок лікувальних засобів).

Ставка банківського процента. Якщо очікувана норма чистого прибутку перевищує ставку банківського процента, то за подібних умов інвестування буде ефективним, і навпаки. Така залежність є зворотною.

Ставка оподаткування. При збільшенні рівня податкового тиску зменшується попит на інвестиції. Залежність економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання від рівня оподаткування досліджується через аналіз величини прибутку суб'єкта господарювання. Якщо рівень оподаткування в країні прямує до 100%, то величина чистого доходу по гіперболічній кривій прямує до 0.

У процесі інвестиційної діяльності важливим є фактор часу. Інвестору необхідно співставляти час вкладення (освоєння) інвестицій та час отриманая вигод від його експлуатації (використання об'єкту інвестицій). Ці два процеси можуть відбуватись в різній часовій послідовності. При їх послідовному протіканні вигоди отримуються одразу після освоєння інвестицій у повному обсязі. При паралельному протіканні отримання вигод можливе ще до повного освоєння інвестицій та завершення процесу інвестування (на певному етапі інвестування можливий випуск продукції, що забезпечить отримання вигод). При інтервальному протіканні отримання вигід буде здійснюватися через певний проміжок часу після повного освоєння інвестицій та завершення створення об'єкту, тобто між періодом завершення інвестування та отриманням вигод проходить певний час.

Розглядаючи економічну сутність поняття інвестицій слід відзначити і функції, які вони виконують у економічному розвитку. Так, більшість закордонних фахівців у дослідженні економічного змісту інвестицій наголошують на такому:

- забезпечення приросту функціонуючого капіталу;

- створення умов для одержання додаткового доходу;

- створення передумов для очікуваного розширення споживання у майбутньому шляхом відмови від частини поточного споживання.

Обґрунтовуються у науковій літературі також такі функції інвестицій у виробничій сфері:

- формування факторів-ресурсів для виробничої стадії відтворення;

- реструктуризація основних інститутів сучасного відтворення;

- утворення нової комплексної структури капіталу у виробничій стадії;

- структурна перебудова економічних систем;

- ресурсне забезпечення переведення економічних систем на інноваційний шлях розвитку;

- функції, пов'язані з вирішенням проблем зайнятості, розвитком соціальної сфери й інших ефектів інвестування;

- регулювання пріоритетних напрямів розвитку економіки.

Із загального розмаїття видів економічної діяльності та господарських операцій лише деякі мають інвестиційну природу, ідентифікувати яку можливо за одночасним проявом таких особливостей:

1. метою здійснення є забезпечення процесу розширеного відтворення (подальшого розвитку);

Саме розширене відтворення дозволяє забезпечити подальший розвиток будь-якої економічної системи, створюючи економічних благ більше ніж споживається;

2) забезпечують можливість порівняно тривалого використання створеного об'єкта;

3) здебільшого потребують досить тривалого періоду освоєння (капіталізації);

4) орієнтовані на отримання вигод у майбутньому.

Вигоди у даному випадку розглядаються з точки зору отримання не тільки доходу (прибутку), аїре й соціального, екологічного, науково-технічного та інших ефектів. Приведення вигід тільки до отримання доходу (прибутку) звужує та спрощує сприйняття природи інвестиційної діяльності.

Проаналізувавши підходи різних економістів та враховуючи вищенаведені недоліки, вважаємо, що визначення інвестицій доцільно трактувати із економічної та фінансової точок зору. Так, за фінансовим визначенням, інвестиції - це система економічних та інших відносин з приводу кругообігу капіталу, який авансований у вигляді грошових, майнових, інноваційних та інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання вигід від забезпечення процесу розширеного відтворення. За економічним визначенням, інвестиції - це видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов'язані з цим зміни оборотного капіталу.

Слід також погодитися з думкою, що поняття "інвестиції" виступає первинною категорією, яка є базою побудови ієрархії решти категорій, що відображають відтворення основного та оборотного капіталів.