Критерії оцінювання рефератів

Реферати оцінюються за 5-бальною системою від 2 до 5 балів:

• у 5 балів оцінюється реферат, який повністю відповідає вимогам, що ставляться до такого виду письмових робіт, а саме: обґрунтована актуальність проблеми, що дослiджується; демонструється вільний виклад проблеми; поєднано теоретичний матерiал з проблемами сучасного суспiльства; є самостійні аргументовані висновки (як по кожному питанню, так і загальні); автор дeмонструє глибоке розумiння матеріалу, що використовується;

• у 4 бали оцiнюється реферат, який в основному вiдповiдає вимогам, що ставляться до такого виду робiт, але є oкремі неточностi, недостатньо прослiдковується зв’язок теоретичного матеріалу з практикою, вiдсутня власна оцiнка проблеми тощо;

• у 3 бали оцiнюється реферат, у якому поверхнево висвітлена проблема, вiдсутнi висновки, немає розумiння зв’язку теорії з практикою, не простежується самостiйнiсть в аналiзi дослiджуваної проблеми;

• у 2 бали оцінюється реферат, у якому наявна невiдповiднiсть питань плану їxньому змiсту, вiдсутнiй теоретичний аналiз проблеми, немає ніяких висноків, повністю відсутнє самостiйне тлумачення проблеми.

Оцінки за виконання рефератів виставляються до академічного журналу групи разом із поточними оцінками за відповіді на семінарських заняттях.

Методичні рекомендації до окремих тем

Тема №1: Соціологія як наука

Під час самостійного опрацювання даної теми студент повинен чітко розібратися та усвідомити, яке місце посідає соціологія у системі соціо-гуманітарних наук, з якими науками вона пов’язана найтісніше. Зокрема, слід пригадати і звернути увагу на ті дисципліни, які вже вивчалися впродовж попередніх навчальних семестрів. Також слід проаналізувати зв’язок соціології з різними фаховими дисциплінами відповідно до напряму підготовки.

Розглядаючи об’єкт і предмет соціології, необхідно з’ясувати сутність поняття “соціетальна система”, усвідомити специфіку та відмінності вивчення соціологією суспільства та людини у ньому у порівнянні з іншими науками. Можна здійснити порівняльний аналіз понять: економічна система, політична система, соціальна система.

Під час розгляду питання про закони соціології доцільно проаналізувати погляди різних науковців на цю проблему. Кожен із законів соціології необхідно окремо детально розглянути. Також, слід звернути увагу на категоріальний апарат соціології й, наприклад, визначити перелік понять, що прийшли до соціології з інших наук.

Перелік рефератів до теми №1:

• Суспільство як об’єкт дослідження соціології.

• Наукові дискусії щодо предмету соціології.

• Соціальні закони та понятійний апарат соціології.

• Структура і рівні соціологічного знання.

• Місце соціології у системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками.

• Гуманістична функція соціологічного знання.

• Діалектичний взаємозв’язок соціальної статики і соціальної динаміки.

• Виховний аспект та місце соціології у структурі педагогічної освіти.

Тема №2: Історія соціологічних учень

Упродовж вивчення даної теми необхідно проаналізувати передумови виникнення соціології як самостійної науки, звернути уваги на те, що у даному випадку мова йде про цілий комплекс факторів, що стосуються різних сфер життя модерного суспільства: економічної, політичної, соціальної, культурно-інтелектуальної, тощо.

Окремо слід звернути увагу на так званий “протосоціологічний” період становлення і розвитку соціологічних учень, що власне передував безпосередньому виокремленню соціології у самостійну науку. Детального вивчення потребують такі важливі та цікаві соціальні ідеї як: варно-кастовий поділ суспільства Стародавньої Індії, “платонівський соціалізм”, теорія “середнього класу” Аристотеля, теологічні соціальні концепції Середньовіччя, географічна школа Монтеск’є, концепція “природних” прав людини Руссо, класовий поділ суспільства А. Сміта, тощо.

Важливою частиною даної теми є аналіз внеску видатного французького філософа О. Конта у становлення і розвиток соціології. Обов’язково слід з’ясувати сутність контівського “позитивізму”, як домінуючої наукової парадигми ХІХ – поч. ХХ ст. Розглядаючи розвиток соціології впродовж ХІХ–поч. ХХ ст. особливу увагу необхідно звернути на науковий доробок Г. Спенсера, К. Маркса, М. Вебера, Е. Дюркгейма. Слід з’ясувати у чому полягає сутність перевороту, здійсненого на основі ідей Дюркгейма як у соціології так і у всіх соціо-гуманітарних науках в цілому.

Характеризуючи розвиток соціології у ХХ ст. головну увагу слід приділити вивченню американської соціології, її шкіл та напрямів: біхевіоризму, функціоналізму, соціологічного психологізму, соціології управління, інтегральній соціології, конфліктології, тощо. Також необхідно розглянути внесок у соціологічне знання структуралістів та постструктуралістів, насамперед, французьких вчених: П. Бурд’є, М. Фуко, Р. Барта, К. Леві-Стросса та ін.

Другою складовою частиною даної теми є розгляд становлення і розвитку вітчизняної соціології. Спочатку слід проаналізувати соціальні ідеї, що належать до так званого “протосоціологічного” періоду, починаючи від доби Київської Русі і завершуючи другою пол. ХІХ ст. Говорячи про академічну українську соціологію, необхідно проаналізувати творчий доробок М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського, С. Подолинського, М. Шаповала та ін. Слід з’ясувати в руслі яких світових соціологічних напрямів працювали ці вчені, чи були в їхній творчості власні оригінальні ідеї? Далі необхідно визначити причини занепаду соціології у радянські роки та з’ясувати, коли починається відродження вітчизняної соціології. Насамкінець, слід проаналізувати стан розвитку соціологічної думки в Україні на сучасному етапі, розглянути як її здобутки, так і проблеми.