Зміст роботи

1. Теоретичні обґрунтування

Механізація задньої кромки крила у вигляді закрилків і щитків призначена для збільшення підйомної сили крила на режимах зльоту і посадки.

При відхиленні закрилка змінюється кривизна профілю, змінюється і картина його обтікання за рахунок збільшення розрідження над профілем і зростанням тиску під профілем крила. У результаті підйомна сила крила з відхиленням закрилків на одному і тому ж куті атаки збільшиться.

Однак при відхиленні простого закрилки на кути виникає зрив потоку з його поверхні. Тому знайшли застосування щілинні двухщілинні і багатощілинні закрилки, у яких через спеціально організовані профільовані щілини здійснюється здув відіривів на верхній поверхні пограничного шару

(рис. 5.16). Завдяки цьому зрив потоку з закрилками затримується, допустимі кути відхилення закрилка збільшуються, зростає і приріст підйомної сили на крилі.

Рис.5.16 Схема обтікання закрилка з профільованою щілиною

Застосування двухщільових висувних закрилків (див.рис.5.17, б) дозволяє затягнути відрив потоку до кутів . У результаті цього ефективність механізації істотно зростає.

2. Опис експериментальної установки

Дослідження аеродинамічних характеристик механізації крила проводиться методом вагових випробувань на трьох моделях:

- моделі крила без механізації;

- моделі крила з щілинним закрилком (рис.5.17, а);

- моделі крила з двухщільовим висувним закрилком (рис5.17, б).

Рис.5.17. Схеми моделей крила з механізацією

Досліджувані крила геометрично плоскі, профілі однакові. Для проведення роботи моделі встановлюють в робочій частині аеродинамічної труби Т-2 на спеціальній державки двокомпонентних ваг 2КВТ-2. Кут атаки моделі крила встановлюється за допомогою механізму кута атаки. Кут відхилення закрилки змінюється через кожні 10⁰. Під час проведення експерименту швидкість в робочій частині аеродинамічної труби підтримується постійною і оцінюється за показниками мікроманометра.

3.Порядок виконання роботи

В аеродинамічній трубі Т -2 при постійній швидкості провести вагові випробування трьох моделей крила в такому обсязі:

- модель крила без механізації випробувати по кутах атаки (одна продувка);

- модель крила з щілинним закрилком випробувати по кутах атаки при (три продувки);

- модель крила з двухщілинним висувним закрилком випробувати по кутах атаки при (одна продувка).

По отриманим для кожного кута атаки значенням підйомної сили і сили лобового опору розрахувати коефіцієнти С_у і С_х.

Коефіцієнт підйомної сили

(5.38)

Коефіцієнт лобового опору

(5.39)

У виразах (5.38) і (5.39)

- значення підйомної сили;

- показання вагового важеля;

- нульовий відлік на ваговому важелі;

- динамічний тиск;

S - площа моделі крила;

- Значення сили лобового опору;

- покази вагового важеля;

- нульовий відлік на ваговому важелі;

- постійна величина.