Ііі. Тематичний план (заочна форма навчання, 3 курс)

№	Теми	Лекції	Практичні	Семінарські	СРС
1	Предмет та метод соціологічної науки.	2			2
2	Основні етапи розвитку соціологічної науки. Класичні теорії соціології.	2			4
3	Соціологічна думка в Україні.		2		4
4	Суспільство як соціальний організм, феномен та система. Типи суспільств і підходи до його вивчення.		2		4
5	Соціальна структура та соціальна стратифікація.				4
6	Соціологічне дослідження: поняття, види, програма та процедури розробки.				4
7	Методи збору і аналізу соціологічної інформації.				4
8	Особистість в системі соціальних зв’язків.				4
9	Методики тестування в управлінні та стимулювання професійного росту. Методи групового прийняття рішення.				4
10	Соціологія культури.				4
11	Девіантна поведінка і соціальний контроль.				4
12	Економічна соціологія. Соціологія праці.			2	4
13	Політична соціологія і соціологія політики.				4
14	Соціологія релігії.				4
15	Соціологія сім’ї та шлюбу. Соціологія молоді.				4
16	Гендерна соціологія.				4
	Разом	4	4	2	62

Кількість годин всього – 72

Аудиторні години – 10

Самостійна робота – 62

Іv. Програма дисципліни

Лекція 1. Предмет та метод соціологічної науки

Соціологія – наука про сучасне суспільство як цілісний організм та систему. Об’єкт і предмет соціології. Структура соціологічного знання. Основні категорії соціології та її завдання. Загальні, спеціальні і галузеві соціологічні теорії. Емпіричні соціологічні дослідження. Фундаментальні і прикладні дослідження. Взаємодія макро- і мікросоціологічних підходів. Функції соціології: гносеологічна, інформаційна, аксіологічна, прогностична, праксеологічна, методологічна, соціоінженерна, прогностична, проективна, управлінська, ідеологічна тощо. Місце соціології в системі суспільно-гуманітарних наук.

Лекція 2. Основні етапи розвитку соціології. Класичні теорії соціології

Основні три етапи розвитку соціологічного знання: протосоціологічний, етап власно соціології і феноменологічний. Протосоціологічний етап. Зародженням соціально-філософського та соціологічного знання, поділ на стародавній період формування соціологічної думки, Середньовічний та період Нового часу.

Ідеї О.Конта про необхідність соціальної науки; контовська ієрархія наук про навколишній світ; поняття соціальної статики та динаміки; уявлення О.Конта про структуру суспільства та стадії його розвитку; сутність та багатомірність поняття позитивізму, його основні принципи. Органіцизм Г.Спенсера. Суспільство як соціальний організм, типи суспільств.

Соціологічна теорія К.Маркса. Натуралістичні школи в соціології ХІХ - початок ХХ ст. Предмет та метод соціології Е.Дюркгейма. Поняття соціального факту, соціальної солідарності, види соціальної солідарності.

Формальна соціологія Георга Зімеля. Форми соціальної взаємодії. Поняття спільності та суспільства в соціології Ф. Тьоніса.

Розуміюча соціологія М.Вебера. Основні поняття соціології за М.Вебером. Види соціальної дії: традиційна чи релігійна, афективна, цілєраціональна, цінніснораціональна.

Інтегральна соціологія П. Сорокіна. Соціологія як генералізуюча наука. Поняття соціального явища. Системний функціоналізм Т. Парсонса та Р. Мертона.

Лекція 3. Соціологічна думка в Україні

Позитивістська соціологія В. Лесевича, М. Грота, М. Драгоманова, М. Ковалевського. Сутність і характер розвитку суспільства за В. Лесевичем. Головна ідея і предмет соціології в роботах М. Грота. Типи суспільного розвитку.

„Теорія фактів” в системі соціологічного знання М. Ковалевського. Соціологія М. Драгоманова: поняття „суспільство” та метод „логічної семантики”.

Соціологічні погляди В. Антоновича на питання соціальної структури, чинників соціального розвитку, поведінки натовпу.

„Генетична соціологія” М. Грушевського. Коло соціологічних питань: чинники соціальної еволюції, закони суспільного розвитку, методи пізнання соціальної реальності, проблеми соціального порядку і трансформації ціннісних та нормативних систем, традицій, колективних уявлень. Поняття соціального процесу. Критика позитивізму.

Соціологія права в роботах Б. Кистяковського. Три умови досягнення соціологією науковості. Використання категорії закону у поясненні окремого явища або події. Реальність, яку повинна вивчати соціологія. Сутність завдання соціології.

Політична соціологія В. Липинського. Проблема особливостей взаємовідносин між провідними верствами суспільства і народом як чинники життєвості кожної держави. Типи державного устрою: класократія, демократія, охлократія.

Лекція 4. Суспільство: сутність, типи, структура

Суспільство – це об’єднання людей або система суб’єктивного типу, що основана на діяльнісній взаємодії. Суспільство як певний тип системи, що складається з різнорідних взаємопов’язаних елементів і підсистем, якостей і відносин, яка створюється індивідами на основі механізму зворотного зв’язку.

Поняття механізму зворотного зв’язку як механізму функціонування суспільства.

Сутнісні ознаки суспільства: спільність території проживання людей, які взаємодіють між собою; цілісність і постійність; здатність підтримувати і відтворювати високу інтенсивність внутрішніх зв’язків; певний рівень розвитку культури, система норм і цінностей; автономність і самодостатність, самовідтворення та саморегуляція.

Основні характеристики суспільства: системність, динамізм, цілісність.

Визначення поняття суспільство в роботах О.Конта, Г. Спенсера, Э. Дюркгейма, М. Вебера, Г. Зімеля, Т. Парсонса, Г. Тарда. Поняття тип суспільства.

Проблеми та підходи до визначення сучасного суспільства в Україні.

Лекція 5. Соціальна структура та соціальна стратифікація

Поняття соціальної структури суспільства. Основні елементи соціальної структури: соціальні статуси, соціальні групи, соціальні класи, соціальні верстви, соціальні інститути, соціальні організації, типологія соціальних спільнот. Види соціальної структури суспільства. Механізми взаємодії між соціоструктурними елементами суспільства. Ускладнення соціальної структури як чинник суспільного розвитку.

Причини соціальної нерівності, яка існує між індивідами, соціальними спільностями та групами на підставі розподілу благ, ресурсів та володіння їми, що зумовлює соціальне розшарування. Соціальна стратифікація як ієрархічне, вертикальне розшарування суспільства, індивідів та груп відповідно мірі володіння і розпорядження певними благами. Системи соціальної стратифікації (закрита та відкрита). Історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи.

Поняття соціального статусу та соціальної ролі. Статутна ієрархія як чинник створення стратифікаційної вертикалі. Критерії та ознаки, що становлять соціальну стратифікацію в концепціях П. Сорокіна, Т. Парсонса.

Поняття соціальної групи. Головні ознаки соціальної групи. Соціальні групи як страти. Типологія соціальних груп. Поняття референтної групи. Головні чинники та механізми формування соціальних груп.

Соціальна стратифікація та соціальна мобільність як процеси відтворення і розвитку соціальної структури суспільства. Поняття і види соціальної мобільності, типи соціальної мобільності сучасного суспільства.

Проблема маргінальності соціальних утворень. Основні напрямки соціоструктурних змін в сучасному українському суспільстві. Соціально-класові утворення і поляризація суспільства в Україні. Основні чинники пересувань, формування соціальних прошарків в умовах кризи. Головні канали та джерела формування середнього та вищого класів в сучасній Україні.

Лекція 6. Соціологічне дослідження: поняття, види, програма та процедури розробки

Поняття і функції соціологічних досліджень. Роль соціологічних досліджень у пізнанні суспільства. Види соціологічних досліджень, їх цілі та завдання.

Основні етапи й процедури соціологічного дослідження: підготовчий етап, польові роботи, обробка і аналіз соціологічної інформації, оформлення результатів дослідження. Програма як вклад і обґрунтування основ дослідження. Структура програми соціологічного дослідження.

Розробка методологічного розділу програми: визначення об’єкта, предмета, мети, завдань і гіпотез соціологічного дослідження. Підготовка методичного розділу програми соціологічного дослідження. Метод вибіркової сукупності. Поняття репрезентативності вибірки та валідності отриманих емпіричних даних, інформації. Організаційно-процедурний розділ програми. Основні вимоги до проміжного та заключного звітів за результатами соціологічного дослідження.

Взаємовідносини соціолога та замовника в процесі дослідження.

Лекція 7. Методи збору, аналізу та обробки соціологічної інформації

Місце та функції методики в соціологічному дослідженні. Взаємозв’язок методики з методологією та технікою. Загальна характеристика методів збору первинної соціологічної інформації.

Місце аналізу документів у системі збору соціологічної інформації. Поняття документу в соціології, класифікація документів. Характеристика основних видів документів.

Традиційний аналіз, його особливості і логіка проведення. Кількісно-якісний аналіз – контент-аналіз змісту документів. Особистість як джерело соціологічної інформації.

Методи соціальних інновацій та технологій. Поняття і методи соціального прогнозування та планування.

Лекція 8. Особистість у системі суспільних відносин та соціальних зв’язків

Предмет і завдання теорії соціології особистості. Соціальна активність особистості. Життєва позиція особистості. Соціальний стан особистості та життєвий контроль. Поняття соціальної ідентичності та життєвого шляху особистості.

Специфіка соціологічного підходу до вивчення особистості та її місця у суспільстві. Концепція визначення соціальної ситуації У. Томаса. Поняття „соціальне очікування” та „узагальненого іншого” в концепціях символічного інтеракціонизму Ч. Кулі, Дж.Г. Мида, Г. Блумера.

Соціологічна структура особистості. Дослідження структури особистості. Соціологічний підхід до структури особистості. Спонукальні чинники соціальної діяльності. Потреби і інтереси. Регулятори соціальної поведінки. Цінності термінальні та інструментальні, ціннісні орієнтації, мотиви, соціальні настанови, Диспозиційна теорія особистості В. Ядова.

Поняття соціалізації, її стадії, етапи. Первинна та вторинна соціалізація. Механізми соціалізації індивіда. Моделі соціалізації. Поняття ресоціалізації та де соціалізації індивіда. Особливості ресоціалізації у сучасному українському суспільстві.

Лекція 9. Методики тестування в управлінні та стимулювання професійного росту. Методи групового прийняття рішення

Методи тестування. Індивідуальні і групові (колективні), вербальні і невербальні; кількісні і якісні, загальні і спеціальні й ін.

Біографічний метод - спосіб дослідження, діагностики, корекції і проектування життєвого шляху особистості. Цей метод, заснований на вивченні особистості в контексті її особистої історії і перспектив розвитку її індивідуального буття і взаємин з іншими людьми, спрямований на реконструкцію життєвих програм і сценаріїв розвитку особистості, на переструктурування просторово-часової організації ділового, сімейного, духовного життя в умовах конкретного природного і соціального середовища.

Аналіз соціуму (соціальна паспортизація). Збір статистичних даних, за допомогою яких можна охарактеризувати життєву ситуацію стосовно осіб у певному соціумі. До таких даних відносять кількість дітей та дорослих, людей з особливими потребами, осіб девіантної поведінки, дані про різні типи сімей, об'єкти культурно-освітнього, медичного призначення, соціальні служби різного типу, громадські організації тощо.

Соціальна діагностика. Технологія соціальної діагностики. Принципи, алгоритм процедур і способів перевірки різних методів дослідження соціальних процесів. Проблема аналізу й узагальнення факторів, що характеризують соціальний розвиток людини, соціальних груп, суспільства.