Георг Зіммель

Георг Зіммель
Західна філософія Філософія XX століття
Ім'я при народженні	Георг Зіммель
Народився	1 березня 1858 Берлін
Помер	28 вересня 1918 Страсбур
Школа/Традиція	філософія життя
Основні інтереси	філософія культури, соціологія
Значні ідеї	конфліктологія

Георг Зіммель (нім. Georg Simmel; *1 березня 1858, Берлін — †28 вересня 1918, Страсбур)  — німецький філософ і соціолог, один з головних представників пізньої «філософії життя». Розробляв переважно проблеми філософії, культури та соціології.

Біографія

Закінчив Берлін, ун-т. З 1901 — екстраординарний проф. Берлін., З 1914 — проф. Страсбург, ун-тов. На різних етапах своєї творчості відчув вплив ідей раннього позитивізму і натуралізму (Спенсер, Фехнер), філософії життя Шопенгауера і Ніцше, Бергсона, Ділипея, Гегеля, Маркса. Прийнято розрізняти три етапи духовної еволюції 3. Перший — натуралістичний — пов'язаний з впливом на 3. прагматизму, соціал-дарвінізму і спенсеровского еволюціонізму з характерним для останнього принципом диференціації, що застосовується в якості універсального знаряддя при аналізі розвитку в будь-якій сфері природи, про-ва і культури. Другий — неокантіанской. У центрі уваги 3. на цьому етапі — цінності і культура, зараховують до сфери, що лежить по той бік природного каузальності; діяльність гуманітаріїв розуміється як «трансцендентальне формотворчество». Джерело творчості — особистість з її апріорно заданим способом бачення. Парадоксальне зміст т.зв. «Особистісного» апріорі пізніше виражається 3. в понятті «індивідуального закону». Відповідно до форм бачення виникають разл. «Світи» культури: релігія, філософія, наука, мистецтво та ін — кожен зі своєрідною внутр. організацією, прив. унікальною «логікою». Для філософії, напр., Характерно осягнення світу в його цілісності; цю цілісність філософ вбачає через кожну конкр. річ, причому цей спосіб бачення не може бути ні підтверджено, ні спростовано наукою. 3. говорить у цьому зв'язку про разл. «Дистанціях пізнавання»; відмінність дистанцій визначає відмінність образів світу. Індивід завжди живе в кількох світах, і в цьому — джерело його внутр. конфліктів, що мають глибинні підстави в «життя»

• Ионин Л. Г. Социология Георга Зиммеля // История буржуазной социологии XIX — начала XX века / Под ред. И. С. Кона. Утверждено к печати Институтом социологических исследований АН СССР — М.: Наука, 1979. — С. 180–203. — 6400 экз.

Социология Зиммеля (принципы и понятия).

Георг Зиммель ( 1858-1918) - Основатель формальной социологии, представитель “философии жизни”. Настаивал на противоположности законов природы и общества, так как “жизнь” понималась им как процесс “творческого становления”, неисчерпаемый рациональными средствами и постигаемый интуитивно. “Переживание жизни” объективируется в многообразных формах культуры. “Трагедия жизни” - противоречие между творчеством и застывшими формами культуры.

З. считал, что над миром конкретного бытия возвышается мир идеальных ценностей - чистая форма, фиксирующая устойчивые, универсальные черты социальных явлений. Чистая форма - это отношения индивидов изолированные от конкретных мотивов и др. психологических актов. В центре внимания соц. концепции З. находятся “человеческие взаимодействия” опосредованные формами обобществления (культурой). З. называл социологию “геометрией социального взаимодействия”, представляя ее как формально-логическую общественную теорию. Проявлениями человеческого взаимодействия З. считал подчинение и господство, специализацию и дифференциацию функций в процессе деятельности, явления конфликта и соперничества, образование партий и т.д. Формами взаимодействия являются ассоциация и диссоциация. Ассоциация индивидов предполагает их права и обязанности, поэтому общество З. рассматривал как систему отношений, способную обуславливать обязанности индивидов. Процессам ассоциации противостоят процессы диссоциации, выливающиеся в конфликт. Высшей формой конфликта является конфликт между творчеством и культурой, обуславливающий обязанности и ограничение свободы индивида в ассоциации.