5. Підйом по схилу (скелях) та вертикальними поручнями Траверс схилу (скелі)

5.1. Перший учасник команди, який долає схил (скелю), повинен організувати для себе у вказаних суддями місцях проміжні пункти страховки (ППС), керуючись п.12.1 - 12.2 розділу І.

5.2. Якщо петлі ППС організовані суддями, то учасник зачіпляє до них карабіном командну страховку.

5.3. Для виконання завдань п. 5.2 розділу II дозволяється використовувати відтяжки - пристосування, яке складається із двосторонньої петлі, в які вставляються карабіни.

5.4. Двосторонні петлі виготовляються із основної мотузки, керуючись п. 3.1 - 3.4 і п. 3.9 розділу І або стрічки шириною не менше 20 мм і товщиною 1,5 мм, яка по міцності рівноцінна основній мотузці (беручи до уваги п. 4.4 розділу І).

5.5. Кріплення мотузок до опори - жорстке.

5.6. Для полегшення підйому дозволяється використовувати допоміжну перильну мотузку будь-якого діаметру.

5.7. Страховка всіх учасників - командна або самостраховка.

5.8. Підйом по вертикальних поручнях здійснюється за допомогою схоплюючих вузлів або спеціальних засобів (жумари, кулачки і т.п.), які допущені до використання технічною комісією. Залежно від конструкції та призначення засоби для підйому кріплять до страхувальних систем або ніг стременами, ремінцями, петлями і т.п. Страховка всіх учасників командна.

5.9. Травере схилу з наведенням поручнів здійснюється відповідно до п. 5.1-5.5 розділу II. Дозволяється кріплення на ПСС двох різних мотузок, яке може бути як жорстке, так і ковзаюче (на розсуд команди).

5.10. Страховка при траверсування схилу (скелі) для всіх учасників - командна або самостраховка на командних (суддівських) поручнях, враховуючи п. 8.3 розділу І.

6. Транспортування "потерпілого"

6.1. Транспортування "потерпілого" може здійснюватись такими способами:

• індивідуальне транспортування (на бухті мотузки, на рюкзаку);

• на виготовлених командою ношах;

• по навісній переправі на ношах;

• по навісній переправі в "коконі";

• підйом (спуск) "потерпілого" по схилу (скелі);

• підйом (спуск) "потерпілого" з супроводжуючим.

6.2. Мотузка для індивідуального транспортування бухтується кільцями, кінці її фіксуються, потім розділяється на приблизно рівну кількість кілець і використовується як імпровізований рюкзак для переноски. Діаметр мотузки 10 мм, кількість кілець в бухті - довільна, але така, щоби бухта була зручна як засіб транспортування та витримала вагу учасника. Дозволяється використовувати для транспортування рюкзаки будь-якого типу, допущені технічною комісією.

6.3. Ноші для транспортування виготовляються із двох довгих жердин та трьох поперечин. Крайні поперечини прив'язуються до жердин зверху та середня - знизу. Вузли для кріплення жердин та поперечин - жорсткі і повинні мати не менше трьох обертів навколо кожної жердини (для допоміжної мотузки) і два оберти - для основної мотузки. Ложе для нош: полотно, штормівки. Якщо ложе зв'язане з мотузок, то розмір кожної секції повинен бути не менше 10-15 см кріплення мотузок до жердин вузлами "стремено" або напівсхоплюючий. Ноші повинні бути достатньо жорсткими, тобто не складатись по діагоналі.

6.4. Для транспортування нош по переправі виготовляють "павук", який складається з короткої транспортної мотузки (1,5-2 м) і чотирьох "вусів". "Потерпілий" повинен бути зблокований з транспортною мотузкою ("павуком"). До переправи ноші зачіпляються після постановки їх на страховку. Переправа здійснюється із страховкою через гальмо і супроводжуючою мотузкою. Розташування нош на горизонтальній переправі - головою "потерпілого" вперед, на крутопохилій переправі вниз - ногами вперед.

6.5. "Кокон" виготовляють з мотузки діаметром 10 мм. Правильно зав'язаний "кокон" повинен мати не менше восьми петель під "потерпілим" і бути рівномірно розподіленим по всій його довжині.

Якщо "потерпілий" без свідомості, додатково в'яжеться капюшон для підтримки голови.

Кріплення "кокона" до навісної переправи в трьох точках: ноги, пояс, груди. Порядок зачіплення: груди - пояс - ноги. Відчіплення - в зворотному порядку.

6.6. Підйом "потерпілого" із супроводжуючим здійснюється подвійною мотузкою, кінці якої кріпляться "потерпілому" та супроводжуючому в зблоковані системи, а верхні кінці - до опори (петля, ПСП). При закріпленні підйомної мотузки в пояс страхувальної ситеми необхідно додатково використовувати схоплюючу петлю, яка в'яжеться на цій мотузці і кріпиться в перехрестя системи та призначена для попередження перекидання учасників під час руху. "Потерпілий" і супроводжуючий - зблоковані між собою.

Підйом здійснюється коротким або довгим поліспастом з використанням підйомної (натяжної) та утримуючої (підстраховуючої) схоплюючих петель. Петлі в'яжуться навколо подвійної мотузки і виготовляються з подвійного репшнура діаметром 6 мм.

6.7. Подвійні мотузки зв'язуються (зблоковуються) між собою, щоб забезпечити синхронний підйом супроводжуючою і "потерпілого". Щоб їх не розвело в сторони під час руху, "потерпілий" і супроводжуючий додатково зблоковуються між собою.

6.8. Спуск "потерпілого" із супроводжуючим здійснюється подвійною мотузкою через гальмівний пристрій з підстраховкою схоплюючою петлею. Кріплення мотузок до учасників аналогічне п.6.6 - 6.7 розділу II.

6.9. Спускові (підйомні) мотузки кріпляться в подвійні суддівські петлі, одинарні мотузки та інше спорядження - в одинарні петлі та ПСП (п. 12.4 розділу І).

6.10. Спуск (підйом) "потерпілого" без супроводжуючого проводиться аналогічно п.6.6 - 6.9 розділу II, але одинарною мотузкою, яка кріпиться в блокування системи "потерпілого" і підстраховується одинарним схоплюючим вузлом.

Література

1. "Методические рекомендации по эксплуатации туристического снаряжения". - "Турист" – Москва, 1981.

2. "Прочностные характеристики отдельных видов самодельного страховочного снаряжения". -"Турист", - Москва. 1988.

3. Серба Т.В. "Техніка і методика використання навісних переправ у спортивному туризмі", (навчальний посібник). 2001.

17