2. Навісна переправа

2.1. Поручні навісних переправ наводяться, керуючись п. 3.1. - 3.10 розділу І та п. 1.1. - 1.8 розділу II.

2.2. Рух по навісній переправі здійснюється за допомогою одного карабіна, який кріпиться в бесідку зблокованої страхувальної системи, або двох карабінів, які кріпляться в бесідку та грудну обв'язку. Забороняється проходження переправи на карабіні, яким безпосередньо зблокована страхувальна система.

2.3. Страховка учасників здійснюється "вусом" самостраховки (п.5 розділу І), який кріпиться до суддівської перильної мотузки або окремим відрізком командної чи суддівської мотузки (фалом), один кінець якої ковзає по суддівських поручнях, інший - кріпиться в перехрестя страхувальної системи або у "вус" самостраховки.

2.4. Рух по горизонтальних переправах дозволяється при наявності супроводжуючої мотузки. На крутопохилих вниз - рух учасників здійснюється з верхньою командною страховкою через гальмівний пристрій і обов'язковою супроводжуючою мотузкою для останнього учасника. На похилих переправах вверх - з командною страховкою без гальмівного пристрою.

2.5. Супроводжуюча мотузка повинна кріпитись на березі, де є хоч один учасник. Кріплення супроводжуючої мотузки до учасника, який рухається по поручнях, здійснюється в блокування страхувальної системи або окремим карабіном до карабіну, ковзаючого по перилах.

2.6. До початку руху учасника по переправі супроводжуючу мотузку повинен контролювати, тобто тримати її хоча б однією рукою, будь-який інший учасник команди. Контролювати дозволяється без рукавиць.

2.7. Дозволяється використання інших супроводжуючих систем. Вважається, що супроводжуюча мотузка (система) організована вірно, якщо для приведення її в дію не потрібно робити жодних інших дій, крім вибору мотузки в сторону, де вона закріплена, і є хоч би один учасник.

2.8. Учасник, який контролює супроводжуючу мотузку, повинен слідкувати за рухом учасників по переправі, запобігати можливим ударам їх до опори, надавати учасникам допомогу у випадку провисання поручнів. Якщо учасник, який переправлявся, не в змозі завершити переправу (фізичне виснаження, заклинювання блоків і карабінів, обрив командної перильної мотузки), то супроводжуючий зобов'язаний відтягнути його до берега, де є хоч би один учасник, який допоможе виправити ситуацію, щоб знову продовжити переправу.

2.9. На крутопохилих переправах вниз (кут нахилу більше 20°) учасник повинен рухатись ногами вперед і обов'язково в рукавицях. Під час руху забороняється триматись за робочу мотузку нижче спускового карабіну, щоб запобігти травмуванню рук.

2.10. Зачіплення учасників до переправ проходить в такій послідовності: суддівська страховка - супроводжуюча мотузка - поручні переправи. Відчіплення - у зворотному порядку.

Якщо етап обладнаний подвійними суддівськими поручнями, то порядок кріплення до переправи не обумовлюється, але відчіплення від подвійних суддівських поручнів (ПСП) - в останню чергу. Переправившись, учасник зобов'язаний зачепитись самостраховкою до ПСП, а тоді відчіплятись від переправи.

2.11. Транспортування вантажу (рюкзак, контейнер, контрольний вантаж) здійснюється окремо від учасників.

2.12. Якщо під час переправи виникає провис (послаблення кріплення на опорах і т.д.) робочої мотузки, внаслідок чого учасник занурюється у воду, небезпечно зачіпляється за рельєф, навантажує суддівську мотузку, то наступному учаснику рух по переправі дозволяється після додаткового натягування поручнів (п.1.1 - 1.8 р. ІІ).

2.13. Якщо під час роботи на етапі виникає пошкодження робочої мотузки, то подальший рух по переправі забороняється і команда діє згідно п. 1.6 розділу І.

2.14. Якщо при зніманні навісної переправи вузол кріплення мотузки на вихідному березі розв'язався не повністю (заклинювання в опорі) і при цьому не забезпечується жорстке кріплення поручнів на обох берегах, то всякий рух в зворотному напрямку з метою усунення нестандартної ситуації забороняється.