Заключення

Проголошення незалежності України, здійснення політичної, правової та економічної реформ зумовили необхідність карди­нальних змін пріоритетів у діяльності Мін’юсту, значного розши­рення його повноважень, покладення на нього нових функцій, що в свою чергу привело до істотних структурних перетворень та змін у центральному апараті. У 1992 році на Мін’юст покладено обов’язки з організаційного та кадрового забезпечення діяльності військових судів, а також судів, які здійснюють правосуддя на особливо режимних об’єктах. У 1993 році розпочато реєстрацію благодійних фондів та державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян або мають міжвідомчий ха­рактер, з 1994 року – експертне забезпечення правосуддя.

Поступово Міністерство юстиції України починає виконува­ти принципово нові завдання, зокрема здійснення державної пра­вової політики. Відповідно до покладених на Мін’юст завдань у структурі міністерства були утворені нові департаменти – право­вої політики, державної виконавчої служби, громадянства і реєстрації фізичних осіб тощо.

Сьогодні у Мін’юсті також відбувається суттєва реорганізація його структури. 19 червня 2003 року міністр юстиції Олександр Лавринович затвердив нову структуру Мін’юсту України. Після узгодження з прем’єр-міністром вона буде реалізована у міністерстві.

Зміни торкнулися перш за все департаментів. У наслідок укрупнення їх кількість зменшилась з 31 до 14. Визначено також штат усіх структурних підрозділів. Наприклад, у одному департаменті буде працювати не менше 19 чоловік, в управлінні – не менше 11 чоловік. Функції кожної структурної одиниці Мін’юсту будуть закріплені в положеннях про департаменти, управління, відділи.

У процесі реорганізації у Мін’юсті уточнені функції багатьох підрозділів, а також з’явилися нові. Наприклад, створено управління організаційно-аналітичного забезпечення діяльності міністра. Тепер міністр зможе розраховувати на підтримку кваліфікованого апарату. Конкретизовані функції департаменту, що відповідав за взаємодію з органами державної влади. Тепер це – департамент із забезпечення взаємодії з Верховною Радою України, координації законотворчої роботи і стратегічного планування. Важливим є і створення управління по взаємодії з територіальними органами юстиції і контролю за діяльністю підрозділів, органів, установ і підприємств юстиції.

Будемо сподіватися, що у результаті реорганізації робота структурних підрозділів стане більш узгодженою, чіткішими стануть їх завдання, предмет діяльності, місце у загальній структурі міністерства.

Нормативні акти та література

1. Железняк Н. Правові й організаційні форми діяльності органів юстиції в здійсненні державної правової політики // Право України. – 2001. – № 6. – С. 48-51.

2. Закон України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV.

3. Закон України „Про державну виконавчу службу” від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР.

4. Закон України „Про нотаріат” від 2 вересня 1993 року № 3425-XII.

5. Закон України „Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня 1993 року № 3807-ХІІ.

6. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Положення про науково-консультативну та методичну раду з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України” від 13 жовтня 2000 року № 49/5.

7. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Положення про порядок призначення представників від Міністерства юстиції України до складу кваліфікаційних комісій суддів” від 19 червня 2002 року № 51/5.

8. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Положення про Комісію з розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю” від 19 листопада 1998 року № 63/5.

9. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та включення їх до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів” від 25 листопада 2002 року № 102/5.

10. Наказ Міністерства юстиції України “Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів” від 12 квітня 2005 року N 34/5.

11. Наказ Міністерства юстиції України 14.02.2007 N 47/5 „Про затвердження Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м. м. Києві та Севастополі”.

12. Наказ Міністерства юстиції України 14.02.2007 N 47/5 „Про затвердження Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції”.

13. Наказ Міністерства юстиції України 03.03.2007 N 83/5 „Про затвердження Положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби”.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про державне підприємство „Інформаційний центр” Міністерства юстиції” від 14 липня 1999 р. № 1272.

15. Постанова Кабінету Міністрів України „Про систему органів юстиції” від 30 квітня 1998 року № 592.

16. Постанова Кабінету Міністрів України „Про утворення в системі органів Міністерства юстиції служби громадянства та реєстрації фізичних осіб” від 21 грудня 1998 року № 2027.

17. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України” від 14 листопада 2006 р. № 1577.

18. Постанова Кабінету Міністрів України „Про Центр перекладів актів європейського права” від 26 липня 1999 року № 1353.

19. Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про утворення Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції” від 13 березня 2002 року № 131-р.

20. Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини // Право України. – 1999. – № 5. – С. 3-6.

21. Станік С. Реформування органів юстиції – нагальна потреба сьогодення // Право України. – 1999. – № 8. – С. 4-7.

22. Стичинський Б. Неупереджене судочинство та юстиція: спільно до реального захисту прав і свобод людини // Право України. – 2001. – № 4. – С. 3-7.

23. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие. – Х.: „Одиссей”, 2002. – 320 с.

24. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебное пособие / Под ред. А.С. Васильева, Е.Л. Стрельцова. - Х.: „Одиссей”, 2006. – 360 с.

25. Тимченко С.М. Судові та правоохоронні органи України. Навчальний посібник. – К.: „Центр навчальної літератури”, 2004. – 304 с.

26. Указ Президента України „Про вдосконалення роботи з підготовки законопроектів та проведення правової реформи” від 29 квітня 1994 року № 198/94.

27. Указ Президента України „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 3 жовтня 1992 року № 493/92.

28. Указ Президента України „Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади” від 15 грудня 1999 року № 15799.

29. Указ Президента України „Про поліпшення організації законопроектної діяльності” від 26 листопада 2003 року № 1348/2003.

30. Фурса С.Я., Щербак С.В. Виконавче провадження в Україні: Навч. посіб. – К., 2002.

31. Федькович О. Роль органів юстиції України в організації та забезпеченні правосуддя // Право України. - 2004. - № 10. - С. 22 – 24.

32. Хотинська О. Загальні аспекти відкриття виконавчого провадження // Право України. – 2003. – № 2. – С. 92-96.

33. Наказ Міністерства юстиції України „Про затвердження Типового положення про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення) відділ реєстрації актів цивільного стану” від 17 квітня 2002 року № 30/5.

34. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Центр європейського та порівняльного права» від 28.10.2004 № 126/5.

35. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії органів внутрішніх справ України та органів державної виконавчої служби при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб)» № 607/56/5 від 25.06.2002.