112. Систематизація права: поняття і види.

Систематизація нормативних актів спрямована на забезпечення доступності законодавства суб'єктам правореалізації, зручності користування ним. Вона полягає в упорядкуванні законодавства, розташуванні нормативного матеріалу в певному порядку на основі об'єднання нормативно-правових актів у тематичні, хронологічні чи інші збірники. Причому систематизація може означати не лише операції з нормативними актами, а й зміну самих норм права, внаслідок чого можуть утворюватися нові нормативні акти.

Можна розуміти систематизацію законодавства й по-іншому - як процес встановлення логічного взаємозв'язку між правовими нормами або правовими актами згідно з наперед визначеними цілями (Горобець В.Д).

Сучасна юридична практика використовує чотири основні види систематизації нормативних актів: облік, інкорпорація, консолідація і кодифікація.

Облік законодавства та інших нормативних актів полягає в діяльності по їх збиранню, збереженні і підтриманню в контрольному стані, а також щодо ство­рення наукової системи, яка би забезпечувала знаходження необхідної правової інформації в масиві актів, взятих на облік. Основне завдання обліку - оперативне знаходження потрібної правової інформації, наприклад, з певної теми, або знахо­дження лише реквізитів нормативного акту.

Відзначимо, що сучасних умовах облік законодавства здійснюється за допо­могою комп'ютерної техніки, спеціальних програм пошуку правових актів. На веб-сайті Верховної Ради України уже міститься майже 100 тисяч правових доку­ментів, тому обійтися без такої допомоги вкрай важко.

Систематизація законодавства у формі інкорпорації полягає в підготовці і ви­данні різного роду збірників (зібрань) нормативних актів при збереженні незмін­ними їх змісту.

Залежно від того, хто здійснював інкорпорацію, в юридичній літературі виді­ляють три види зібрань законодавства:

а) офіційне зібрання - коли його підготував і видав сам правотворчий орган або затвердив зібрання, підготовлене іншим органом;

б) офіціозне зібрання - це таке зібрання, що готується за дорученням право­творчого органу, але видається без його офіційно вираженого схвалення;

в) неофіційне зібрання - це таке, що готується науковими установами, видав­­ництвами за власною ініціативою.

Зібрання законодавства також можуть бути систематичними і хронологічни­ми. Особливим різновидом зібрання законодавства є Звід законів - який містить лише діючі нормативні акти і обов'язково в діючій редакції.

Консолідацією називається такий вид систематизації законодавства, за якого деяка кількість нормативних актів, прийнята протягом тривалого часу, поєднується в один, укрупнений нормативний акт, але при цьому їх зміст не змінюється. Консолідація здійснюється лише правотворчим органом і дозволяє долати множинність нормативних актів щодо певного питання. Новий укрупнений правовий акт повністю охоплює нормативні акти, котрі входять до нього, має свої ­власні реквізити. Разом з тим, всі нормативні положення раніше схвалених актів змінюються, вони об'єднуються в новому акті без змін. При цьому допускається-редакційна правка.

Нарешті, кодифікація - це діяльність правотворчих органів, спрямована систематизацію і докорінну переробку діючого законодавства шляхом підготовки прийняття зведеного кодифікаційного акта (основ законодавства, кодексу, статуту положення тощо). Кодифікація, на відміну від наведених вище видів систематизації, не лише впорядковує діючі, а й одночасно створює нові правові приписи. Тобто кодифікація є вдосконаленням законодавства по суті, її значення полягає в зміцненні системності законодавства, посилення його юридичної єдності й узгодженості.