84. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.

Німецький філософ Г. Гегель, який зробив чи не найбільший внесок до теорії громадянського суспільства, у праці "Філософія права" визначив поняття грома­дянського суспільства як сферу дії приватного інтересу. До такої сфери він вклю­чив сім'ю, станові відносини, релігію, право, мораль, освіту, закони і випливаючи з них взаємні юридичні зв'язки суб'єктів.

Більшість дослідників сходяться на тому, що громадянське суспільство є не­одмінною умовою функціонування правової держави. В юридичній літературі на­зиваються (правда, по різному) основні ознаки громадянського суспільства. Серед останніх відзначимо такі:

1) економічна свобода, багатоманітність форм власності, ринкові відносини. З цього боку громадянське суспільство - це спільність вільних індивідів-власників;

2) визнання і захист державою основних прав і свобод людини;

3) плюралізм у політичному та ідеологічному плані;

4) невтручання держави до приватного життя громадян;

5) громадянське суспільство є самоврегульованою системою;

6) нарешті, громадянське суспільство є відкритим соціальним утворенням з точки зору вільного переміщення інформаційних потоків, вільного в'їзду і виїзду людей;

7) громадянське суспільство є правовим, демократичним суспільством.

Підсумовуючи наведене, спробуємо сформулювати загальне поняття грома­дянського суспільства як сукупності суспільних відносин, які розвиваються на за­садах плюралізму й саморегулювання і знаходяться за межами директивного втру­чання публічної влади.

­Політичні характеристики сучасного громадянського суспільства найкраще концентруються сьогодні в понятті правової держави. Далі ми поговоримо саме про цей феномен, його сутність, ознаки, моделі.

За сучас. уявленням Г. с. є самост. соціальне організованою структурою для узгодження різноманіт. інтересів людей. Воно не проти­ставляється д-ві, а взаємодіє з нею для до­сягнення заг. цілей. Структур, елементами Г. с. є різноманітні об'єднання гр-н, політ, партії, масові рухи тощо. Гр-ни України, за­значається у ст. 36 Конституції України, ма­ють право на свободу об'єднання у політ, партії та громад, орг-ції для здійснення і за­хисту своїх прав і свобод та задоволення політ., екон., соціальних, культурних та ін. інтересів. Д-ва не втручається у діяльність політ, партій і громад, орг-цій, якщо та здійснюється у межах закону. Умовами належного функціонування Г. с. є розподіл влади у д-ві, рівність усіх форм влас­ності, свобода підприємництва, забезпечення прав гр-н, ідеол. плюралізм, вільний доступ до інформації, розвинуте самоуправління тощо.

85. Поняття і ознаки правової держави.

Основні постулати правової державності на початок XXI ст. мають загально­визнаний характер. Більшість держав світу в своїх конституціях проголошують себе "правовими". Більше того, названі постулати закріплені в нормах міжнарод­ного права.

Так, сучасними документами Ради Європи встановлюються такі принципи правової держави:

1) принцип законності;

2) право на справедливе судове слідство;

3) доступ до судів;

4) гарантії справедливого і відкритого судового розгляду;

5) неупередженість суддів і відповідність покарання скоєному.

У новітній юридичній літературі, особливо серед теоретиків права і держави, триває дискусія про моделі чи варіанти ідеї правової держави. Виділяють чотири такі моделі:

а) ліберальна правова держава;

б) матеріальна правова держава;

в) со­ціальна правова держава;

г) демократична правова держава.

Модель ліберальної правової держави тісно пов'язана з періодом капіталізму вільного змагання. Вона полягає, передовсім, у відокремлені приватної сфери від сфери публічної влади, тобто від повноважень держави.

Матеріальна правова держава як концепція випливає з того твердження, що в кожному випадку слід відрізняти матеріальну правову державу від формальної.

Про соціальну правову державу почали говорити лише в XX ст. у зв'язку з "державою загального благополуччя". За цією концепцією держава повинна ство­рити таку соціальну структуру, щоби кожна особа мала шанс на розвиток своєї особистості в умовах, гідних людини.

Демократична правова держава характеризується в першу чергу прийнятою конституцією, заснованою на принципах народовладдя і прав людини. Крім того, вона відрізняється від ліберальної держави розумінням права, котре може мати не лише загальний характер.