116. Співвідношення норми права і статті закону. Способи формулювання правової норми в нормативних актах.

Як уже було сказано, окремі частини правової норми не завжди сформульо­вані у відповідних складових нормативно-правового акту - розділі, главі, статті, параграфі, пункті, їх співвідношення залежить від багатьох факторів: фактичних суспільних відносин, рівня розвитку правової системи загалом і ступеня досконалості юридичної техніки. Розглянемо три основні варіанти співвідношення норми права і статті нормативного акту:

а) норма права і стаття закону співпадають. Це природно і до цього законодавець має прагнути. У такому разі усі наявні структурні елементи правової норми три, але частіше два або навіть один - можемо виявити в статті закону, а інші віднайти логічним шляхом. Таке нерідко зустрічається в конституційно-правових актах;

б) в одній статті закону містяться кілька правових норм. Кожна така норма займає, як правило, один пункт або одну частину (абзац) відповідної статті закону;

в) одна норма права сформульована в кількох статтях одного нормативного акту або в різних нормативних актах.

Далі розглянемо способи викладу правової норми в статті нормативного акту:

1) прямий спосіб викладу має місце тоді, коли норма безпосередньо (текстуально) викладається в статті нормативного акта. В свою чергу цей спосіб може бути, застосований у кількох варіантах: а) правова норма формулюється через припис-гіпотезу; б) через припис-диспозицію; в) через припис-санкцію;

2. ­відсильний спосіб викладу норми права має місце тоді, коли сформульована правова норма називає правило поведінки, але не описує його, не встановлює ­його ознаки, а відсилає до конкретної іншої правової норми;

3. бланкетний спосіб викладу має місце тоді, коли норма права також лише ­називає правило поведінки, але при цьому не описує його, а відсилає за таким ­описом до законодавства взагалі (часом закон, до якого відсилає, наприклад, Кон­ституція України, ще й не прийнятий);

4. виклад змісту правової норми у вигляді норми-принципу. Наприклад, ст. 3­ Конституції України формулює: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю".

5. виклад норми права у вигляді припису-дефініції. Наприклад, ст. 1 Консти­туції України визначає, що Україна є суверенна і незалежна, демократична,­ соціальна і правова держава;

6. виклад норми через оперативний припис, в якому містить вказівка: а) про ­строк набуття чинності даного нормативного акту; б) про припинення іншого но­­рмативного акту; в) про внесення змін до інших нормативних актів у зв'язку з на­­буттям чинності даним нормативним актом.

7. виклад норми через диспозитивний припис, який дозволяє учасникам ­конкретних правовідносин самостійно визначати свою поведінку (права і обов’язки) і тільки в тому разі, якщо не обумовлять особливість своєї поведінки, вони користуються вимогами законодавства;

9) виклад норми через імперативний припис, котрий містить категоричне правило поведінки, обов'язкове до виконання суб'єктами правовідносин і яке не може бути ними змінене.

За ступенем абстрактності можливі три методи викладу норми права в статті нормативного акта:

а) абстрактний виклад, що полягає у використанні абстрактних понять, які узагальнюють явища дійсності;

б) казуальний виклад - це виклад норми шляхом переліку однорідних факти­­чних випадків;

в) змішаний виклад поєднує в собі абстрактні формулювання і конкретні фак­­ти.