110. Система законодавства: поняття і структура.

Якщо система права є сукупністю норм права, то система законодавства в широкому смислі - це сукупність усіх чинних у державі нормативно-правових ак­тів (власне законів і підзаконних актів). На думку вітчизняного вченого Погорєлова В. система законодавства - це комплекс взаємодіючих нормативно-правових приписів, що вміщуються в юридичних актах та нормативно-правових угодах, який характеризується їхньою єдністю та узгодженістю і одночасним роз­поділом на певні частини (елементи).

У зв'язку з різним праворозумінням цього терміна він отримав офіційне тлу­мачення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю (справа про тлумачення терміна "законодавство") — рішення від 9 липня 1998 р. Згідно з вказаним рішенням Конституційного Суду термін "законодавство" треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верхов­ною Радою, а також постанови Верховної Ради, укази Президента, декрети і по­станови Кабінету Міністрів, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції і законів України.

Академік Ю.С. Шемшученко вважає, що в Україні цей термін вживається у кількох значеннях

1) система законів, яка формується Верховною Радою як єди­ним органом законодавчої влади;

2) у широкому розумінні — система законів та інших нормативних актів, укази Президента України, постанови і декрети Кабіне­ту Міністрів;

3) у найширшому значенні — система законів і постанов Верховної Ради, указів Президента України, постанов, декретів і розпоряджень Кабінету Міністрів, а також нормативних актів міністерств і відомств, місцевих рад та місце­вих державних адміністрацій.

В "Юридичній енциклопедії" термін "законодавство " (автор статті - також Ю.С. Шемчушенко) визначається як система нормативних актів, якими регу­люються суспільні відносини, і як головний засіб реалізації функцій законодавчої влади та основний метод здійснення правотворчої функції держави, що полягає у Діяльності відповідних державних органів по розробленню, розгляду, прийняттю і оприлюдненню законів та інших нормативних актів.

Відмінності між системою права і системою законодавства в основному полягають у наступному:

1. якщо базовим елементом системи права є правова норма, то в системі за­­конодавства - нормативний акт. У цьому розрізі структура права співвідноситься­ право і законодавство різні за обсягом: законодавство не охоплює всього поняття нормативності - з одного боку, а з іншого боку включає до себе, крім ­формувань норм, й інші елементи - технічні, кількісні тощо. Якщо індивідуально-правові приписи не належать до системи права (котра складається з діючих норм права), то вони складають частину системи законодавства;

3) система законодавства відображає систему права й будується на її основі. У цьому розумінні система права має первинний характер, а система законодавства - похідний.

На відміну від системи права структура системи законодавства має не лише галузеву (горизонтальну), а й вертикальну (ієрархічну) будову.

Горизонтальна (галузева) будова системи законодавства обумовлена предметом правового регулювання, тобто певними суспільними відносинами. Відповіді до цього критерію можна виділити окремі галузі законодавства, які загалом відповідають галузям системи права (конституційне право — конституційне законодавство, трудове право - трудове законодавство тощо). Слід підкреслити, що така відповідність є далеко не повною.

Вертикальна (ієрархічна) будова відображає ієрархію органів державної влади і нормативно-правових актів за їх юридичною силою. На чолі системи законодавства України - Конституція, далі йдуть закони, інші акти, що мають силу закону, акти Президента, акти Кабінету Міністрів, акти міністерств і відомств, місцеві нормативні акти (в т.ч. нормативні акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим), локальні нормативні акти. Вертикальна структура законодавства заслуговує на окремий розгляд.

У системі законодавства залежно від об'єкту правового регулювання і системи державного управління формуються також так звані комплексні утворення: пенсійне законодавство, законодавство про молодь тощо.