Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді з ТДП 2012 р..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.82 Mб
Скачать
  1. Особливості державного (територіального) устрою України.

Державний (територіальний) устрій в нашій країні визначений на конститу­ційному рівні - це унітарна держава (ст. 2 Конституції України). Така характерис­тика підтверджується іншими нормами Основного закону, всією правовою систе­мою та державним механізмом України. В чому ж проявляється "унітаризм" Укра­їнської держави?

  1. адміністративно-територіальні одиниці (всього крупних їх в Україні є двадцять сім: 24 області, міста Київ і Севастополь, Автономна республіка Крим)­не мають жодних ознак суверенітету. Місцеві органи державної виконавчої влади­ є підпорядкованими центральним владним органам та формуються ними;

  2. територія України є єдиною, цілісною і недоторканою;

  3. діє єдина Конституція і єдина система законодавства на всій території­ України;

  4. в Україні має місце єдине громадянство, єдина державна символіка, дер­­жавна мова;

  5. функціонує єдина система органів державної влади.

Разом з тим, Україна є такою унітарною державою, котра має в своєму складі територіальну автономію - Автономну Республіку Крим, про державно-правову специфіку якої вже вище згадувалося. Слід відзначити, що автономії в унітарних державах - не рідкість у світовій практиці (Італія, Іспанія, Данія, Фінляндія, Мол­дова, Грузія тощо). Від цього унітарний характер держави (тобто юридична при­рода її територіального устрою) не змінюється.

Коли ж спробувати визначити вид унітаризму в Україні (централізована чи децентралізована), то все ж слід визнати нашу державу унітарно-централізованою. За таку характеристику свідчать такі її особливості.

а) "вертикаль" державної виконавчої влади простягається до найдрібніших населених пунктів - формально до районного рівня, а фактично у ній працюють і виконавчі органи самоврядування - міські, селищні й сільські голови та відповідні виконавчі комітети місцевих рад. Після схвалення нової Конституції ця "вертикаль" стала ще міцнішою - керівники регіональних органів державної виконавчої влади вже не обираються, а призначаються Президентом за поданням Кабінету­ Міністрів;

б) місцеве самоврядування с недостатньо розвинутим. Закон про місцеве са­­моврядування, зокрема, передбачає "автоматичне" делегування повноважень міс­­цевого самоврядування державним адміністраціям. У багатьох країнах функціонує­ модель, коли делегування повноважень можливе, але навпаки - від місцевих орга­­нів державної влади до органів самоврядування. Крім того, на рівні областей і ра­­йонів місцеве самоврядування представлене лише представницькими органами.­ Така модель самоврядування не мас аналогів серед європейських країн.

Тим не менш, погоджуємось із позицією вже вище згадуваного дослідника С. Телешуна, що конституційне закріплена унітарність державного устрою України потребує збереження та подальшого вдосконалення існуючого державного устрою і конкретизації перспектив його розвитку з мстою подолання проявів сепаратизму

­в ряді регіонів України, зокрема Закарпатті, Криму і Донбасі. Це також сприятиме формуванню в Україні єдиної політичної нації, що складається з титульного етно­су та інших етнічних груп, які проживають на території Української держави, оптимізації відносин між центром і регіонами, розвитку місцевого самоврядування, вдосконаленню функціонування різних видів автономій, зрештою становленню ін­ститутів громадянського суспільства.