2. Методи вивчення регіональної економіки.

У досліджен­нях регіональна економіка послуговується загальними і спеціальними методами наукового пізнання, до яких нале­жать:

1. Системний аналіз —гґрунтується на комплексно­му підході врахуванні взаємозв'язків і взаємодії між еле­ментами системи. За допомогою системного аналізу вивчають структури галузей господарства, їх вну­трішні взаємозв'язки і взаємодії.

2. Метод систематизації пов'язаний із розчленуванням досліджуваних соціально-економічних явищ за вибраними критеріями на сукупності, які характеризуються визначеними ознаками і спільністю. Складовими методу систематизації є: класифікація, типо­логія, концентрація тощо.

3. Балансовий метод полягає у зіставленні врівноваже­них систем показників і вимірюванні пропорцій в економі­ці у вартісній і натуральній формах. Основними системами таких показників і пропорцій є виробництво та розподіл, виробництво і споживання, доходи і витрати, заощадження і споживання, ресурси та їх використання.

4. Метод економіко-географічного дослідження поділя­ють на три складові: регіональний метод (дослідження на­прямів формування і розвитку територій, вивчення ро­звитку і розміщення суспільного виробництва в регіональ­ному розрізі); галузевий метод (дослідження напрямів формування і функціонування галузей економіки в геогра­фічному аспекті, вивчення розвитку і розміщення суспіль­ного виробництва в галузевому розрізі); місцевий метод (дослідження напрямів формування і розвитку виробниц­тва окремих міст, поселень та вивчення розвитку і розмі­щення виробництва за його первинними ланками).

5. Картографічний метод дає змогу за допомо­гою побудови карт, визначити особливості територіально­го розміщення виробництва тощо.

6. Метод соціально-економічного прогнозування — це комплекс способів та інструментів оброблення інформації про розвиток соціально-економічних явищ і процесів, функціонування систем у майбутньому. Він охоплює ек­страполяцію, моделювання, метод експертних оцінок, а також загальнонаукові елементи діалектичного ме­тоду, як індукція і дедукція, метод аналогії, прогнозні аналітичні і синтетичні оцінки тощо.

7. Метод економіко-математичного моделювання (мо­делювання територіальних пропорцій розвитку економіки регіону, моделювання за галузями господарства регіону, моделювання формування господарських комплексів ре­гіону), ґрунтуючись на використанні сучасних електрон­них засобів, дає змогу з мінімальними затратами праці і часу опрацьовувати величезний масив статистичної інфор­мації, вихідні дані, що характеризують рівень, структуру, особливості розвитку соціально-економічного комплексу регіону. Він сприяє прийняттю оптимальних рішень щодо варіантів і моделей відповідно до завдань і цілей регіональ­них досліджень.

8. Метод таксонування полягає у розчленуванні терито­рій на споріднені або ієрархічно підпорядковані таксони — дискретні об'єкти, пов'язані певною мірою із загальними властивостями і ознаками, завдяки чому є підстави для надання їм визначеної таксо­номічної категорії. Таксони являють собою рівнозначні або ієрархічно підпорядковані ланки, наприклад адміні­стративний район, територіальна громада.

9. Порівняльно-географічні методи використовують для зіставлення об'єктів, створених природою і перетворених у процесі господарської діяльності, а також створених лю­диною геотехнічних систем, які функціонують в природ­ному середовищі. Різновидом порівняльно-географічного методу є метод еталонів, метод аналогій, та ін.

10. Статистичний метод дає змогу забезпечити система­тизацію статистичної інформації, кількісно охарактеризу­вати фактори, які впливають на стан об'єкта, порівняти конкретні кількісні та якісні характеристики.