Внутрішньошкірна імунологічна проба на туберкульоз (проба Манту)

Проблема. Туберкулінодіагностика широко застосовується в практичній роботі лікувально-профілактичних закладів. До­ведено, що людина, в організм якої проникли мікобактерії ту­беркульозу, швидко починає реагувати на введення туберкулі­ну. На місці введення туберкуліну виникає алергічна реакція у вигляді почервоніння і набряку. Для того, щоб не пропустити моменту інфікування дитини туберкульозною інфекцією, в на­шій країні всім дітям, починаючи з 12 місяців, і підліткам, систематично 1 раз на рік, незалежно від попередньої реакції, проводиться проба Манту (до 14 років).

Показання. Профілактика туберкульозу.

Протипоказання. Шкірні захворювання; гострі та хронічні захворювання в період загострення, в тому числі реконвалес­ценція (не менше, ніж 2 міс після зникнення клінічних симп­томів); алергічні стани (ревматизм в гострій і підгострій фазах, бронхіальна астма, ідіосинкразія з вираженими шкірними проявами), епілепсія. Інтервал між профілактичним щеплен­ням і пробою Манту повинен становити не менше 1 міс.

Виконавець. Медсестра кабінету профщеплень.

Місце проведення. Кабінет щеплень.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені лотки, пінцети, ватні кульки, робочий столик, на якому підготовлені одноразові шприци в упаковках, стерильні гумові рукавички, 70% розчин спирту, пилочка, туберкулін — З мл, посудини з деззасобами для промивання і замочування шприців, ватних кульок, сповивальний столик.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестра. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Звільнити одноразовий туберкуліновий шприц і голку від упаковки. Набрати у тубер­куліновий шприц із ампули чи флакона 0,2 мл (дві дози) роз­чину туберкуліну (0,1 мл розчину туберкуліну випустити на ватну кульку, змочену 70 % спиртом (1 доза)). Покласти шприц

з набраним туберкуліном на стерильний лоток. На цей лоток покласти 3 ватні кульки, змочені в 70 % розчині етилового спирту.

Підготовка дитини. Звільнити від одягу передпліччя ди­тини. Провести психологічну підготовку дитини.

II. Основний етап.

1. Намітити місце ін’єкції у середній третині внутрішньої поверхні передпліччя. Праве та ліве передпліччя чергується. 1 раз на рік використовують тільки одне передпліччя (в парні роки обстеження — праве, в непарні — ліве). Рекомендується проведення туберкулінової проби здійснювати в одну й ту саму пору року (краще восени).

2. Протерти місце ін’єкції стерильними ватними кулька­ми, змоченими у 70 % розчині етилового спирту двічі, просу­шити стерильною ватною кулькою.

3. Відпрацьовані ватні кульки занурити в склянку з дезза- собом (1 % дезактин).

4. Взяти шприц у нраву руку так, щоб II палець утримував муфту голки, I, III та IV пальці — невимушено кінчиками паль­ців підтримували циліндр, а V — палець поршень.

5. Після висихання шкіри лівою рукою охопити передпліч­чя дитини знизу (один палець — з однієї сторони, другий, п’ятий -— з іншої) і злегка розтягнути шкіру.

6. Голку відносно шкіри поставити зрізом догори, майже паралельно до поверхні шкіри.

7. Голку під гострим кутом уколоти в товщу шкіри так, щоб занурився її зріз.

8. Лівою рукою натиснути на поршень і ввести 0,1 мл пре­парату туберкуліну. Біологічна активність 0,1 мл препарату відповідає 2 міжнародним туберкуліновим одиницям (2 ТО), що становить одну дозу.

9. Після утворення білуватого кольору інфільтрату, при­близно 8 мм в діаметрі, вийняти голку.

III. Завершальний етап.

1. Провести дезінфекцію шприців після використання (на­каз № 120).

2. Порекомендувати дитині місце ін’єкції не мити під про­точною водою, не бруднити, не розчісувати.

3. Порекомендувати дитині з’явитися в кабінет щеплень для оцінки результату проби через 72 год після введення роз­чину туберкуліну.

4. Знезараження сповивального столика 1 % розчином де- зактину.

5. Гігієнічна обробка рук.

6. Зробити позначку про виконання щеплення в картку розвитку дитини, листок профщеплень, журнал профщеп­лень.

Примітка. Оцінює пробу медична сестра, яка її виконува­ла, лікар-фтизіатр, який дав направлення на обстеження. За допомогою прозорої міліметрової лінійки слід виміряти і за­реєструвати поперечний (відносно до повздовжньої осі руки) розмір інфільтрату. Гіперемію вимірюють лише в тих випад­ках, коли немає інфільтрату.