Невідкладна допомога при нейротоксикозі

Проблема. Лабораторна діагностика менінгокової інфекції здійснюється методом бактеріологічного обстеження.

Показання. Діагностика менінгококової інфекції.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра приймального відділення дитячого інфекційного стаціонару, патронажна медсестра.

Місце проведення. Дитяча інфекційна лікарня.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені ватні кульки (20—25 шт.), стерильні пінцети (2З шт.), 70 % спирт — 10 мл, одноразові шприци, одноразові системи, препарати в ампулах: 1 % розчин аміназину — 1 мл, 2 % розчин супрастину— 1 мл, 0,5 % розчин седуксену— 2 мл, 0,5 % розчин реланіуму — 2 мл, 0,25 % розчин дроперідолу — 5 мл, 0,5 % розчин новокаїну — 10 мл, 50 % розчин анальгіну — 1 мл, гепарин — 10 мл, інсулін — 10 мл, преднізолон — 2 мл, гідрокортизон — 5 мл, у флаконах: альбумін, плазма, 5 % глю­коза — 400 мл, фізіологічний розчин — 400 мл; стерильні лот­ки; лоток для забруднених пінцетів; стерилізатори для проми­вання і замочування шприців в 0,2 % розчині дезактину на 1 год; джгут; клейончаста подушка; пелюшки.

I. Попередній етап.

В основі нейротоксикозу лежить розвиток набряку мозку, який виникає у разі порушення метаболізму в умовах гіпоксії. Токсикоз розвивається при гострих вірусних інфекціях, сеп­сисі, гострих шлунково-кишкових захворюваннях. Спостері­гається 3 фази: збудження, суиорозна, коматозна. Терміново надається допомога дітям, запобігання розвитку 2 і 3 фаз ней­ротоксикозу.

II. Основний етап.

Допомога на догоспітальному етапі.

1. Провести інгаляцію зволоясеним киснем — 10 хв.

2. Внутрішньом’язово ввести 50 % розчину анальгіну — 0,1 мл на 1 рік життя, 2 % розчин супрастину —0,1 мл на 1 кг маси, протисудорожний препарат — 0,5 % розчину седуксену 0,5 мг на 1кг маси. Замість цих препаратів можна ввести внутрішньом’язово літичну суміш: 2,5 % розчин аміназину — 1 мл, 2,5 % розчин піпольфену — 1 мл, 0,5 % розчин новокаї­ну — 5 мл. Суміш дозується — 0,15 мл на 1 кг маси.

Протипоказання. Адреналін, кофеїн, мезатон, кордіамін, коразол — не призначаються, бо вони підсилюють спазм су­дин.

3. Дитину госпіталізувати в реанімаційне відділення дитя­чої інфекційної лікарні або соматичного стаціонару.

Невідкладна допомога в стаціонарі, 1 фаза нейротокси­козу.

1. Проводити фізметоди охолодження, краніоцеребральну гіпотермію.

2. Вводити внутрішньом’язово літичну суміш, 0,5 % роз­чин седуксену або 0,5 % розчин реланіуму — по 0,5 мг на 1 кг маси. Внутрішньовенно мояша вводити 0,25 % розчин дропе- рідолу — 0,25 мг на 1 кг маси.

3. Проводити інфузійну терапію: реополіглюкін — 10— 20 мл на 1 кг маси, плазма — 5—10 мл на 1 кг маси, 5 % розчи­ну глюкози з інсуліном та електролітами.

4. Для нормалізації тонусу периферичних судин призначи­ти внутрішньом’язово або внутрішньовенно 2 % розчин папа­верину і 0,5 % розчин дибазолу по 0,3 мл на 1 рік життя.

5. Для попередження і лікування ДВС внутрішньовенно або внутрішньом’язово вводити 5 % розчин курантилу — 3— 5 мг на 1 кг маси тіла (4—5 днів до нормалізації коагулограми) або трентал — 10—20 мг на 1 кг маси на добу. Використовува­ти прямий коагулянт гепарин 100—200 ОД/кг на добу.

Можна користуватися введенням дози гепарину 5 ОД на 1 кг маси. Така доза не впливає на коагулограму, але стабілізує час зсідання крові.

6. З метою стабілізації мембран клітин вводити преднізо­лон — 2 мг на 1 кг маси тіла або гідрокортизон — 5 мг на 1 кг маси тіла.

7. Вводити антипротеазні препарати, які зменшують ак­тивність лізосомальних ферментів і дають протизапальний і протиексудативний ефект: трасілол, контрікал, гордокс — 500—5’000 ОД на 1 кг маси тіла 2—4 рази на добу.

8. Вітамінотерапія.