Надання допомоги при гіпоглікемічній комі

Проблема. Гіпоглікемія.

Показання. Передозування інсуліну, після введеної дози інсуліну дитина не поїла.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра поліклініки, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Палата інтенсивної терапії дитячого від­ділення, реанімаційне відділення.Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені ватні кульки (20—25 шт.), пінцети (3—4 шт.), 70 % спирт — 10 мл, одноразові шприци, препарати: 20 % роз­чин глюкози — 50 мл, кокарбоксилаза — 50 мг, 0,1 % адре­налін — 1 мл, 5 % розчин аскорбінової кислоти — 1 мл, гідро­кортизон — 125 мг, 5 % розчин кальцію глюконату — 10 мг, лазикс — 1 мл, у флаконі 5 % розчин глюкози — 400 мл; сте­рильний лоток; лоток для забруднених пінцетів; стерилізатори для промивання та замочування одноразових шприців в 5 % розчині хлораміну на 1 год.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і надягну­ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка інструментарію та препаратів. На стериль­ний лоток викласти одноразовий шприц і ватні кульки змочені 70 % спиртом.

Підготовка дитини. Провести обстеження і оцінити стан дитини за такими симптомами: пітливість, мідріаз, підвищен­ня м’язового тонусу, підвищення сухожилкових рефлексів, за­гальний тремор, судоми, зниження AT, тахікардія, розлад психіки, цукор в крові нижче 0,4 ммоль/л.

Мета проведення невідкладної допомоги: відновлення нор­мального рівня глюкози у крові; поліпшення метаболізму глюкози; відновлення судинного тонусу; боротьба з набряком мозку.

II. Основний етап.

1. Вживати при перших симптомах гіпоглікемії: цукор — 20 г, булочку, цукерку тощо.

2. За неефективності вживання цукру ввести внутрішньо­венно струминно 20 % глюкозу 40 мл (до кількості 80 мл).

3. Якщо це не допомогло ввести підшкірно 0,1 % адреналін — 0,5 мл або внутрішньом’язово гідрокортизон — 10—15 мг на 1 кг маси (в 1 мл — 25 мг).

4. За відсутності ефекту знову ввести внутрішньовенно струминно 20% глюкозу — 40—70 мл, а потім перейти на краплинне введення 10 % глюкози разом з гідрокортизоном.

5. За наявності неврологічної симптоматики, симптомів набряку мозку вводити внутрішньовенно краплинно 20 % манітол — 0,5—1 г на 1 кг маси тіла або внутрішньовенно стру- минно лазікс 3 мг на 1 кг маси, 25 % магнію сульфату — 10 мл, седативні препарати (сібазон).

6. Застосувати серцево-судинні засоби, кокарбоксилазу 100 мг.

III. Завершальний етап.

За показанням дитину госпіталізувати до реанімаційного відділення.

Примітка. Увага! Лікування проводити під постійним контролем глікемії.

Догляд за шкірою та слизовими оболонками під час висипу вітряної віспи

Проблема. Вітряна віспа — це гостре інфекційне захворю­вання, яке викликається вірусом Varicella-Zoster, повітряно- крапельним шляхом передачі, характеризується наявністю своєрідного плямисто-папульозно-везикульозного висипу на шкірі та слизових.

Показання. Лікування вітряної віспи.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого інфекційного стаціонару, мати дитини.

Місце проведення. Дитячий інфекційний стаціонар, вдома.

Оснащення робочого місця. Гігієнічні палички, стериль­ний лоток, 1 % спиртовий розчин брильянтового зеленого — 10 мл (1—2 % розчин калію перманганату), відвар ромашки, розчин антисептика для обробки слизових оболонок.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка інструментарію та препаратів. На лоток покласти паличку з ватним тампоном на кінці. Приготувати 1 % розчин брильянтового зеленого.

Підготовка дитини. Оглянути шкіру дитини і визначити появу нових елементів висипу.

II. Основний етап.

1. Обробити елементи висипу на шкірі ватним тампоном, змоченим 1 % спиртовим розчином брильянтового зеленого. Особливо звернути увагу на нові елементи висипу.

2. Обробляти везикули кожну добу.

3. Вражені висипом ділянки слизових оболонок (ротова по- рояшина, очі) обробити відваром ромашки або розчином анти­септика.

III. Завершальний етап.

1. Використаний матеріал вилучити на дезінфекцію.

2. Гігієнічна обробка рук.

3. Зробити позначку про виконану маніпуляцію в листку призначень.

Примітка. Поява пухирців супроводясується свербінням. На слизових оболонках елементи висипу швидко мацеруються з утворенням поверхневих ерозій, які загоюються протягом 1 —2 днів. На шкірі пухирці поступово підсихають та вкрива­ються кірочками. Після злущення кірочок на їхньому місці тривалий час зберігається легка пігментація, в крайніх випад­ках (при приєднанні другорядної флори) — рубчики.

Увага! Процес висипання відбувається поштовхами з ін­тервалом в 1—2 дні, протягом 2—4 днів, в крайніх випадках до 7 дня і більше. Тому спостерігається несправжній поліморфізм висипу.