Збирання калу для дослідження на гельмінти

Проблема. Порушення апетиту, диспепсичні явища, болі в животі навколо пупка.

Показання. Діагностика гельмінтів.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медична сестра стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Чиста склянка, дерев’яний од­норазовий шпатель, клейонка, пелюшки, горщик.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Горщик помити про­точною водою, обробити окропом. Підготувати чисту суху склянку.

Підготовка дитини. Дитину підмити.

II. Основний етап.

1. Дерев’яним одноразовим шпателем взяти з трьох різних місць матеріал (5—10 г), отриманого за одну дефекацію калу.

2. Склянку закрити папером і наклеїти бірку з записом виду дослідження, номера палати і дати. Відправити аналіз калу в лабораторію протягом ЗО хв.

III. Завершальний етап.

Використаний інструментарій вилучити з роботи.

Примітка. Увага! Якщо при даному обстеженні в калових масах знаходимо прожилки крові, гній, то поміщати їх в склян­ку не потрібно.

Проведення зскрібку на ентеробіоз з періанальних складок

Проблема. Порушення апетиту, диспепсичні явища, болі в животі навколо пупка.

Показання. Діагностика гельмінтів.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медична сестра стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Дерев’яна паличка з ватним тампоном на кінці, гліцерин, предметне скло.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Горщик помити проточ­ною водою, обробити окропом. Підготувати дерев’яну паличку з ватним наконечником, гліцерин, предметне скло.

Підготовка дитини. Зскрібок на ентеробіоз брати ранком. Матір попередити, що дитину не потрібно підмивати.

II. Основний етап.

1. Дитину раннього віку покласти на сповивальний столик, на пелюшку.

2. Дитина лелшть на спині, підняти догори ноги і зігнути їх в колінних суглобах.

3. Лівою рукою розвести сідниці, правою рукою взяти дерев’яну паличку з ватним тампоном, змоченим у гліцерині, і зробити зскрібок з неріанальних складок навколо відхідника.

4. Після зскрібка ватним тампоном зробити мазок на пред­метне скло і одразу передати його лаборанту для розглядання під мікроскопом, або дерев’яну паличку з вологим ватним там­поном після зскрібка опустити в чистий, сухий флакон із-під пеніциліну наклеїти етикетку з записом виду дослідження, прізвища, ім’я дитини, відділення, номера палати, дати і від­правити одразу в лабораторію.

III. Завершальний етап.

Використаний інструментарій вилучити з роботи.

Примітка. Увага! При даному обстеженні іноді викорис­товується клейка стрічка, частина якої прикладається до ді­лянки періанальних складок, а потім клеїться на предметне скло. Предметне скло з наклеєною стрічкою та направленням передається лаборанту на дослідження.

Збір сечі для загального аналізу в дітей раннього віку

Проблема. Серед захворювань сечових органів у дітей най­частіше зустрічаються пієлонефрит та гломерулонефрит. Пе­ребіг захворювань може бути гострим і хронічним. Велику роль у виникненні хронічного пієлонефриту відіграють врод­жені вади розвитку сечової системи. Несвоєчасне лікування захворювань сечової системи призводить до хронічної нирко­вої недостатності. Гострі захворювання нирок, тяжкі отруєн­ня, інтоксикації можуть ускладнюватися гострою нирковою недостатністю. Своєчасна лабораторна діагностика допомагає в постановці діагнозу.

Показання. Захворювання сечових органів, загальноклініч- ні обстеження.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра стаціонару, медсестра приймально­го відділення, матір дитини.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, приймальне відді­лення, вдома.

Оснащення робочого місця. Розчин калію перманганату 1:10000, чистий герметичний поліетиленовий пакет, чиста скляна посудина 200 мл, пелюшки.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Розчин калію перманга­нату 1:10000, чистий герметичний поліетиленовий пакет, чис­та склянка, ємністю 200 мл, пелюшки.

Підготовка дитини. На сповивальний столик покласти дитину, роздягнути її, підмити слабким розчином пермангана­ту калію, перший раз на ніч, другий раз ранком перед забором сечі, шкіру просушити пелюшкою.

II. Основний етап.

1. Ранком, коли дитина прокинулася, добре підмити її. Шкіру просушити пелюшкою.

2. Одягнути на ніжки дитини великий, чистий герметич­ний поліетиленовий пакет і закріпити його на поясі тулуба.

3. Почекати, поки дитина помочиться. Зібрати треба пер­шу порцію сечі після ночі.

4. Якщо дитина помочилась, обережно зняти з ніжок полі­етиленовий мішок.

5. Сечу з поліетиленового мішка злити в чисту скляну по­судину — 200 мл, виписати направлення і занести в лабора­торію, не пізніше, як через 60 хв, після збирання.

III. Завершальний етан.

1. Дитину підмити, шкіру просушити пелюшкою.

2. Обробити сповивальний столик двічі 0,2 % розчином де­зактину, протерти чистою водою.

3. Гігієнічна обробка рук.

Примітка. Для збору сечі для загального аналізу в дітей старшого віку, щоб запобігти потрапляння в посудину сторон­ніх домішок (з піхви, сечівника), збирають середню порцію сечі, тобто починають збирати сечу із середини сечовипускан­ня. Іноді у дівчаток сечу на аналіз беруть катетером, щоб виключити потрапляння патологічних домішок з піхви.

При лабораторній діагностиці загального аналізу сечі ви­значаються патологічні зміни: наявність білка більше, ніж 0,033 % — протеїнурія; наявність лейкоцитів, які рахуються десятками або вкривають усе поле зору — піурія; наявність еритроцитів, які рахуються десятками в полі зору, — мікроге- матурія; наявність еритроцитів, які вкривають усе поле зору — макрогематурія; поява гіалінових, зернистих, соскоподіб­них циліндрів, які рахуються десятками або вкривають все поле зору, — циліндрурія; збільшення кількості солей — окса- латурія (частіше проявляється у дітей, ніж фосфатурія та ура- турія); зменшення кількості сечі — олігоурія; збільшення кількості сечі — поліурія; поява цукру в сечі — глюкозурія.Увага! Необхідно правильно оформити направлення-ети- кетку на матеріал, який відправляють на лабораторне дослі­дження. У ній зазначають назву лабораторії, вид аналізу; пріз­вище та ініціали хворого; відділення стаціонару або назву кабі­нету поліклініки; клінічний діагноз; прізвище лікаря; ста­виться підпис медичної сестри; дата.