Допомога при гіпертермії

Проблема. Підвищення температури тіла більше 38,5 °С.

Показання. Інтоксикація організму на тлі респіраторного вірусного захворювання.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Стаціонар, вдома.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені ватні кульки (20—25 шт.), пінцети (3—4 піт.), 70 % спирт — 10 мл, стерильний лоток, одноразові шприци, препарати в ампулах: ацелізін, 50 % розчин анальгіну, 2 % па- паверін, 0,5 % сібазон, ізотонічний розчин натрію хлориду; парацетамол, ібупрофен — в таблетках; лоток для забруднених пінцетів; 2 стерилізатори з 0,2 % розчином дезактину для про­мивання і замочування шприців на 1 год; міхур з льодом; склянка з розчином оцту 1:1; стерильний гумовий балончик для проведення очисної клізми; ректальні свічки з цефіконом.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і надягти стерильні гумові рукавички.

Підготовка інструментарію та препаратів. На стериль­ний лоток викласти шприци, взяти препарати нестероїдного протизапального ряду, спазмолітики, седативні.

Підготовка дитини. Заспокоїти дитину, покласти у ліж­ко. Якщо стан дитини раптово погіршується, шкірні покриви бліді, зростає тахікардія, занепокоєння, поверхневий подих, може з’явитися блювання, розвиваються судоми, негайно пові­домити про це лікареві.

II. Основний етап.

1. Парацетамол 10—15 мг на 1кг, ібупрофен 5—10 мг на 1 кг маси тіла дитини внутрішньо (ібупрофен призначається дітям після 3 міс).

2. Ацелізін 0,1—0,2мл на рік життя або 50% анальгін 0, 1 мл на рік життя внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

3. При порушенні мікроциркуляції (холодні кінцівки ири гіпертермії) ввести внутрішньом’язово 2 % папаверин у дозі 0,5 мг на 1 кг, 0,5 % сібазонудозі0,2—0,3мгна1 кг (седуксен, реланіум, діазепам).

4. При відновленні мікроциркуляції (шкіра гаряча, гіпере- мійована, кінцівки теплі) застосувати фізичні методи охоло­дження — розтерти дитину спиртовим розчином, зробити оц­тові обгортання, обдування вентилятором, накласти міхур з холодною водою на магістральні судини.

5. Забезпечити вільну прохідність дихальних шляхів, про­водити інгаляцію 100 % киснем.

III. Завершальний етап.

За показаннями проводити реанімаційні заходи.

Примітка. Температура тіла вища за 39—40 "С може приз­вести до набряку мозку з порушенням життєво важливих фун­кцій організму дитини.

Допомога при стенозувальному ларинготрахеобронхіті (слтб)

Проблема. Захриплість голосу, гавкучий кашель, гучний подих, в акті дихання бере участь допоміжна мускулатура.

Показання. Набряк гортані незапального характеру, алер­гічного походження, набряк гортані як ускладнення захворю­вання порожнини рота, ураження гортані при дифтерії, корі, скарлатині, парагрині, грипі, термічні, хімічні, механічні травми гортані, папіломатоз гортані.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Вдома, дитячий стаціонар, реанімацій­не відділення.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлено: 70 % спирт — 10 мл, ватні кульки (20—25 шт.), пінцети (3—4 шт.), одноразові шприци, стерильний лоток, препарати в ампулах: преднізолон — 5 мл, 5 % розчин ефедри­ну — 1 мл, 0,1 % розчин адреналіну — 1 мл, 2,5 % розчин ні- польфену — 1 мл, 2,5 % розчин аміназину — 1 мл, 0,25 % роз­чин новокаїну — 5 мл; паровий інгалятор, гірчичники; кисне­ва подушка, лоток для забруднених пінцетів, стерилізатори для промивання і замочування одноразових шприців в 0,2 % розчині дезактину на 60 хв, ларингоскоп, поліетиленовий ка­тетер для введення у трахею, термопластикова інтубаційна трубка, інструменти для проведення трахеотомії.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки і надягну­ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка інструментарію, приміщення та лікарсь­ких препаратів. Допомога при стенозувальному ларингіті за­лежить від ступенів стенозу. В приміщенні повітря повинно бути вологим і теплим.

Підготовка дитини. Провести обстеження дитини і вста­новити ступінь звуження просвіту гортані: І ступінь — незнач­не втягування яремної ямки та міжреберних проміжків; II ступінь — дитина збуджена, чути гучний подих, виражене втягування яремної ямки і міжреберних проміжків; III ступінь — дитина збуджена або загальмована, гучний подих чути на відстані, виражений ціаноз, участь допоміжних м’язів в акті дихання; IV ступінь — асфіксія.

II. Основний етап.

При І ступені стенозу: провести інгаляцію киснем, інгаля­цію травами з основою через стаціонарний інгалятор. Інгаля­ція травами (ромашки, безсмертника, евкаліпту, мати-й-мачу­хи, подорожника, первоцвіту, фіалки) з додатком бікарбонату натрію за допомогою стаціонарного парового інгалятора, або інгалятора Махольда. Інгаляції можна проводити лікарськи­ми препаратами, які додаються до 0,9 % розчину натрію хло­риду (використовують препарати для інгаляції: еуфілін, но- шпу, адреналіну гідрохлорид тощо). Провести відволікальну терапію, якщо у дитини нормальна температура тіла: зробити ножні і ручні гірчичні ванни з температурою води 38 °С протя­гом 5—10 хв; накласти гірчичники на груди та шию або зігрі­вальний компрес на 2—4 год. Марлеву серветку першого шару компресу змочити у теплому розчині, підготовленому з меду, соняшникової олії, 40 % спирту в однакових пропорціях. Ди­тину напувати рідиною в достатній кількості: малиновим чаєм, молоком, розчинами з настоями відхаркувальних трав: ромаш­ки, безсмертника, евкаліпта, мати-й-мачухи, подорожника, первоцвіту, фіалки, квіток липи. З теплими настоями дати ди­тині 1 чайну ложку мікстури від кашлю з алтеєм, термопсисомабо бронхолітин, увести десенсибілізувальний препарат. Моле­на застосувати суміш: 2,5 % розчин піпольфену — 1 мл, 2 % розчин папаверину гідрохлориду — 1 мл, 0,25 % розчин ново­каїну — 5 мл.

Суміш вводити внутрішньом’язово у дозі 0,1—0,15мл на 1 кг маси тіла дитини.

При II та III ступенях стенозу: проводити інгаляцію 100 % зволоженим киснем, інгаляцію протинабряковою сумішшю: 1 мл 0,1 % розчину адреналіну гідрохлориду, 0,3 мл 0,1 % роз­чину атропіну сульфату, 1 мл 2 % розчину супрастину, 1 мл 2,5% розчину піпольфену, 25 мг гідрокортизону, 2 мг хі- мотрипсину в 1 мл розчину, ізотонічного розчину натрію хло­риду до 15 мл. На інгаляцію взяти 2 мл суміші і проводити ін­галяцію 4—8 разів на добу. Використовувати для інгаляції му- колітичні препарати. Внутрішньовенно ввести преднізолон 1—3 мг на 1 кг маси тіла дитини. Провести седативну терапію (діазепам, сібазон, реланіум, седуксен), 0,5 % розчини у доз 0, 3—0,5 мг на 1 кг маси тіла. При наростанні стенозу з гострою дихальною недостатністю після проведенняпремедикації JIOP-лікар здійснює інтубацію трахеї або ургентну конікото- мію.

Стеноз IV ступеня є абсолютним показанням для трахеотомії.

III. Завершальний етап.

При І ступені госпіталізувати хворого у інфекційне відді­лення, при II—III ступенях — до відділення інтенсивної тера­пії (ВІТ).

Примітка. Увага! При встановленні бактеріально-вірусної етіології СЛТБ за призначенням лікаря проводиться антибак­теріальна або противірусна терапія.