Визначення частоти дихання

Проблема. Задишка.

Показання. Встановлення типу задишки, визначення сту­пеня тяжкості захворювання.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра або медсестра стаціо­нару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, поліклініка, вдома.

Оснащення робочого місця. Фонендоскоп.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Сповивальний столик, по­передньо оброблений 0,2 % розчином дезактину, застелити пе­люшкою. Над столиком розмістити лампу “Променеве тепло”.

Підготовка дитини. Покласти дитину на сповивальний столик, звільнити грудну клітку від одягу. У новонароджених і дітей раннього віку діафрагмальний тип дихання. З 5—6 років з’являється грудний тип дихання, а з періоду статевого дозрівання у хлопчиків змінюється тип дихання на черевний. Визначення частоти дихання краще проводити, коли дитина спить.

II. Основний етап.

1. У дітей раннього віку підрахувати кількість дихань за 1 хв за допомогою фонендоскопа. Приставити фонендоскоп до носа дитини і рахувати кількість дихань. Такий спосіб зруч­ний, бо не потрібно роздягати дитину.

2. Покласти свою руку на грудну клітку дитини, на місце проекції діафрагми. Підрахувати кількість дихань за 1 хв.

3. У дітей старшого віку можна рахувати кількість дихань, спостерігаючи за екскурсією грудної клітки або черевної стін­ки живота.

4. Визначити зміни між частотою дихання і пульсу. У здо­рових дітей раннього віку на одне дихання відбувається 3—3,5 ударів пульсу, а у дітей після 1 року на одне дихання —■ 4. При ураженнях органів дихання ці співвідношення становлять 1:2; 1:2,5.

III. Завершальний етан.

Порівняти підраховану у дитини кількість дихань з серед­німи показниками частоти дихання, що залежить від віку ди­тини (табл. 12).

Таблиця 12. Визначення частоти дихання відповідно до віку ди­тини

Вік дитини	Кількість дихань	Ємність дихального акту, мл
Новонароджений	40-60	15-20
1 рік	35-40	60
2 роки	3-35	100
5-6 років	25-28	130
10 років	18-20	150-170
14 років	16-18	200-225

Примітка. Увага! Якщо кількість дихань збільшена, тре­ба визначити, до якого виду належить задишка:

а) інспіраторна задишка — затруднения дихання при вди­хові, спостерігається при стенозувальному ларингіті;

б) експіраторна задишка — затруднения дихання на види­хові, спостерігається при обтураційному бронхіті, астматично­му стані;

в) змішана задишка — експіраторно-інспіраторна, спос­терігається при бронхітах і пневмонії.

Техніка накладання зігрівального компресу на вухо

Проблема. Біль у вусі.

Показання. Тільки за призначенням отоларинголога, після його консультативного огляду порожнини вуха.

Протипоказання. Гнійні процеси в порожнині вуха.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра стаціонару, мати дитини.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, вдома.

Оснащення робочого місця. Лоток, 20 % або 30 % спирто­вий розчин, марлева серветка, вощений папір, шар вати, бинт.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Підготовка предметів догляду. Підготувати 20 % спир­товий розчин для дітей 1 року життя, ЗО % спиртовий розчин для дітей дошкільного віку, 40 % спиртовий розчин для дітей шкільного віку, тобто зробити розведення 70% спирту 1:3, 1:2, 1:1. Спирт розвести гарячою водою, щоб розчин у лотку був 40 С. Марлеву серветку згорнути у 6—8 шарів і зробити в середині отвір за розміром вуха дитини. Підготувати для дру­гого шару компресу вощений папір, для третього шару — вату. Кожен попередній шар менший на 2 см від наступного.

Підготовка дитини. Покласти дитину на сповивальний столик, який вкритий пелюшкою. Зняти шапочку. Повернути голову дитини на бік.

II. Основний етап.

1. Змочити серветку, згорнуту в 6—8 шарів, з отвором в се­редині, у 20 % спиртовому розчині, температура якого 40 °С.

2. Віджати серветку і покласти на шкіру навколо хворого вуха.

3. Зразу ж зверху покласти восковий папір, а потім шар вати таким чином, щоб кожен наступний шар перекривав по­передній на 2 см.

4. Зафіксувати компрес широким бинтом на голові дити­ни.

III. Завершальний етап.

Компрес залишити на 4—6 год. Через 2 год перевірити, чи правильно накладено компрес. Якщо під усі шари підвести па­лець і тепло відчувається, то компрес накладено правильно.

Примітка. Увага! Спиртовий компрес можна замінити су­хим теплом або застосувати лампу-солюкс.