Ведення харчового щоденника для дітей з алергічним діатезом

Проблема. Алергічна реакція на продукти харчування.

Показання. Визначення, по можливості, тих продуктів харчування, на які проявляється алергічна реакція.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра.

Місце проведення. Домашні умови, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Набір продуктів харчування на добу, щоденник.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Патронажна медсестра вивчає алергологічний анамнез сім’ї.

Підготовка оснащения. Підготувати щоденник, для запи­су всіх страв, які споясиває дитина.

Підготовка дитини. Дитина повинна одержувати таку кількість білків, жирів, вуглеводів, яка відповідала б віковим нормам. Обмежити енергетичну цінність їжі за рахунок вугле­водів, які легко засвоюються (каші, киселі, цукор). Частину жирів (ЗО %) давати у вигляді олій.

Обмежити вживання солі. Виключити продукти, які заго­стрюють явища діатезу (яйця, рибу, коров’яче молоко, верш­ки, масло, м’ясні бульйони, шоколад, какао, мед, ікру, ягоди, фрукти і овочі червоного та оранжевого кольору — полуниці, шипшину, моркву, червоні яблука, апельсини, мандарини, аб­рикоси, курагу).

II. Основний етап.

1. Завести щоденник за графами:

Спожита дити­ною їжа	Прояви діатезу	Частота випорожнень	Зміни з боку органів дихання

2. У першій графі записувати продукти, які споживає ди­тина під час сніданку, обіду, вечері.

3. У другій, третій, четвертій графах зазначати реакції піс­ля сніданку, обіду, вечері.

4. Спочатку кількість нових продуктів у добовому раціоні дитини обмежена, при введенні нового продукту харчування зразу потрібно помітити, чи є на цей продукт прояв алергічної реакції.

III. Завершальний етап.

Вести щоденник потрібно 2—3 тижні, після чого можна дізнатися, які продукти харчування викликають у дитини за­гострення алергічного діатезу.

Примітка. Увага! Медсестра обов’язково організовує кон­сультацію дитини у алерголога. Бажано в алергологічному ка­бінеті зробити проби на з’ясування причини прояву алергічної реакції до найпоширеніших алергенів. Діти з різними проява­ми алергічних реакцій стоять на диспансерному обліку в алер­голога, під наглядом спеціаліста їм проводиться десенсибіліза­ція організму.

Допомога дитині нри позитивній алергічній реакції загального тину - анафілактичному шоку

Проблема. Непритомність, порушення дихання, серцево- судинної діяльності.

Показання. Негайна ліквідація гострої алергічної реакції негайного типу.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячої поліклініки або дитячого стаціонару.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, домашні умови.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлено: одноразові шприци, пінцети (2-—3 шт.), 70% спирт — 50 мл, ватні кульки (20—25 шт.), препарати в ампулах — 0,1 % розчин адреналіну, 1 % розчин мезатону, 2% розчин супрастину, 2,5% розчин піпольфену, преднізо­лон, гідрокортизон.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Після дезінфекції рук надягнути стерильні гумові рукавички.

Підготовка медичного інструментарію. На стерильний Лоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, омочені 70 % спиртом.

Підготовка дитини. Провести обстеження дитини, з’ясу- иати причини алергічної реакції. По можливості припинити дію алергену. Анафілактичний шок виникає при введенні ан­тибіотиків, сульфаніламідних препаратів, гаммаглобуліну, вакцин, сироваток та інших лікарських засобів, при укусах комах, від холоду. Негайно припинити введення препарату, який викликав алергічну реакцію. Якщо алерген потрапив аерогенним шляхом (речовини побутової хімії, шерсть і пух тварин, птахів тощо), негайно забрати дитину з цього при­міщення, де діє алерген, забезпечити доступ свіжого повітря.

II. Основний етап.

1. Негайно ввести підшкірно 0,1 % розчин адреналіну 0,1 мл. Уводити 0,1 % розчин адреналіну по 0,1 мл кожні 15 хв (З—5 ін’єкцій до виведення дитини з алергічного шоку).

2. Місце ін’єкції або укус обколоти 0,1 % адреналіном в розведенні 1:10’000. Готують розчин: 0,1 мл 0,1 % адреналіну і 0,9 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.

3. Якщо введено лікарські засоби в кінцівку, то накласти на кінцівку джгут вище місця введення.

4. На місце ін’єкції або укусу комахи прикласти холод.

5. При блискавичній формі негайно проводити реаніма­ційні заходи: штучну вентиляцію легенів і закритий масаж серця.

6. Провести інгаляцію 100 % киснем через маску в кіль­кості 10—12 л за 1 хв.

7. Внутрішньовенно ввести глюкокортикоїди: преднізолон у дозі — 2—5 мг на 1 кг маси (в 1 мл преднізолону ЗО мг діючої речовини) або дексаметазон, який рахується як преднізолон.

8. Внутрішньовенно ввести 2,5 % розчин піпольфену — 0,1 мл на 1 кг маси (1—2 мг на 1 кг маси) або димедролу 1 % розчин у дозі 1—2 мг на 1 кг маси тіла.

9. Внутрішньовенно ввести еуфілін 2 % розчин (5 мг на 1 кг маси).

10. При недостатньому ефекті -— внутрішньовенно краплин­но ввести 0,2 % розчин норадреналіну у дозі 1—3 мкг на 1 кг маси тіла з фізіологічним розчином натрію хлориду.

11. При некупованому бронхоспазмі проводиться інгаляція сальбутамолом, вентоліном.

12. Терміново госпіталізувати до реанімаційного відділення.

III. Завершальний етап.

В умовах стаціонару внутрішньовенно або ендотрахеально вводити 0,1 % розчин адреналіну в дозі 5 мкг на 1 кг з подаль­шим його введенням внутрішньовенно краплинно в дозі 1 — 2 мкг на 1 кг у 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду до віднов­лення ефективного кровообігу.

Внутрішньовенно краплинно вводиться гідрокортизон у дозі 5—15 мг на 1 кг (в 1 мл гідрокортизону 25 мг діючої речо­вини). Проводиться інфузійна терапія.

Примітка. Увага! При явищах шоку, що зберігаються (після попередньої премедикації 0,1 % атропіном сульфату (0,1 мл на рік життя, але не більше 0,5 мл) та кетаміном у дозі 5 мг на 1 кг внутрішньовенно), проводиться інтубація трахеї і ШВЛ.