Розрахунок доз вітаміну д для профілактики рахіту

Проблема. Попередження остеомаляції, порушень з боку м’язів, нервової та інших систем.

Показання. Визначений термін специфічної профілактики.

Протипоказання. Препарат не застосовують в літні місяці.

Виконавець. Патронажна медсестра. Палатна медсестра стаціонару.

Місце проведення. Дитяча поліклініка, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Історії хвороби або історії роз­питку дітей, листок призначення, препарати вітаміну

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Вибір препаратів. Підготувати водний розчин вітаміну Д .

Підготовка вагітної жінки та дитини. А. На антенаталь­ному патронажі з’ясувати у жінці строк вагітності, зібрати анамнез. Б. Провести об’єктивне обстеження дитини з метою раннього виявлення рахіту.

II. Основний етан.

А. Антенатальна профілактика рахіту.

Здоровим вагітним провести профілактику вітаміном Д

500 МО протягом 6—8 тижнів щоденно, починаючи з 28— 32 тижня вагітності.

Вагітним жінкам з груп ризику провести профілактику иітаміном Д_д— 1000—2000 МО протягом 8 тижнів щоденно, починаючи з 28—32 тижня вагітності.

Б. Постнатальна профілактика рахіту.

Доношеним здоровим дітям провести профілактику ві­таміном Д₃— 500 МО протягом 3 років щоденно, за винятком Л літніх місяців, починаючи з другого місяця життя.

Доношені діти з груп ризику повинні отримувати вітамін Д„ — 500—1000 МО протягом 3 років щоденно, за винятком Л літніх місяців, починаючи з 2—3 тижнів життя.Недоношені діти І ступеня повинні отримувати вітамін Д₃—500—1000 МО, а недоношені діти II—III ступенів повинні отримувати вітамін Д₃ — 1000—2000 МО щоденно протягом першого півріччя життя, у подальшому по 2000 МО на добу про­тягом місяця 2—3 рази на рік (інтервал між курсами 3—4 мі­сяці).

III. Завершальний етап.

За відсутності ефекту профілактики необхідне уточнення діагнозу і виключення рахітоподібних захворювань.

Допомога при ларингоспазмі

Проблема. Короткочасна зупинка дихання, після віднов­лення дихання чути “півнячий крик”.

Показання. Запобігти спазму гортані, який є короткочас­ною судомою, внаслідок чого закривається голосова щілина.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Патронажна медсестра, медсестра дитячих лі- кувально-профілактичних закладів.

Місце проведення. Дитячий стаціонар, дитячий садок, по ліклініка, вдома.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому підготовлені одноразові шприци, пінцети (2—3 шт.), ватні кульки (20—25 шт.), 70 % спирт — 50 мл, препарати в ампу­лах: 0,5 % розчин седуксену або реланіуму, 10 % розчин глю конату кальцію, літична суміш (2,5 % розчин аміназину 1 мл, 2 % розчин супрастину — 1 мл, 0,25 % розчин новокаїну — 4 мл), преднізолон, 0,25 % розчин дроперидолу, стерильним шпатель, лоток для забруднених ватних кульок.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Після дезінфекції рук надягнути стерильні гумові рукавички.

Підготовка медичного інструментарію. На стерильний лоток покласти стерильні одноразові шприци, ватні кульки, змочені спиртом.Підготовка дитини. Провести огляд дитини. Діагностува­ти ларингоспазм на основі симптомів: раптове появлення ціа­нозу, зупинка дихання, дитина вкрита липким потом, зляка­на. Відразу за спазмом настає гучний вдих “півнячий крик”. Тривалість нападу — 1—2 хв.

II. Оновний етап.

1. Натиснути на корінь язика.

2. Натиснути одночасно на центр долонь обох рук дитини.

3. Якщо дихання не відновлюється, то приступити до штуч­ної вентиляції легенів.

4. Увести внутрішньом’язово заспокійливі препарати: 0,5 % розчин седуксену (або 0,5 % розчин реланіуму, 0,5 % розчин сібазону, діазепаму) — 0,1—0,2 мгна 1 кг маси, 0,25 % розчин дроперидолу — 0,1—0,2 мл на 1кг маси (0,25 мг — 0,5 мг/кг).

5. Увести внутрішньовенно або внутрішньом’язово 10 % розчин кальцію глюконата — 0,2—0,3 мл на 1 кг маси.

6. У тяжких випадках увести внутрішньовенно преднізо­лон (2 мг на 1 кг маси).

III. Завершальний етап.

Після нападу ввести всередину фенобарбітал: І півріччя — 5 мг, II півріччя — 10 мг в порошках.

Примітка. Увага! Дитині потрібно провести лабораторне дослідження, а саме біохімічний аналіз крові на вміст Са. Нор­мальний показник Са в крові більше за 2 ммоль/л. При зни- л^енні цього показника треба провести курс лікування препа­ратами кальцію.