Закрапування крапель у ніс

Проблема. Нежить.

Показання. Гострий риніт.

Протипоказання. Вазомоторний риніт або хронічний атро фічний риніт.

Виконавець. Палатна медсестра або медсестра дитячої поліклініки.

Місце проведення. Палата відділення патології новонаро­дженого.

Оснащення робочого місця. Сповивальний столик, чисті пелюшки, розчин 0,2 % дезактину з мийною речовиною, сте­рильний столик, на якому ватні кульки в окремих пакетах (20—25 шт.), пінцети (2—3 шт.), піпетки (2—3 піт.), вазеліно- ве масло (5 мл), 2 % розчин протарголу (5 мл), серветки.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та одягну­ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду і препаратів. На стериль- мий лоток покласти ватні джгутики для очищення носа, ватні кульки або марлеві серветки.

Підготовка дитини. Провести туалет носа. Ватні джгути­ки змочити у вазеліновій олії, віджати пінцетом. Взяти один джгутик для однієї ніздрі і коловими рухами прочистити носо- ний хід від шкірочок. Якщо у дитини ніс закладений, є серозні миділення, то користуються теплим ізотонічним розчином на­грію хлориду. Пінцетом взяти джгутик, змочити у 0,9% роз­чині натрію хлориду, віджати. Взяти джгутик рукою і прочис­тити носовий хід. Повторити все для очищення носового ходу.

II. Основний етан.

1. Закрапати дві краплі 2 % розчину протарголу в праву міздрю, злегка нахилити голову вліво.

2. Притиснути ватною кулькою крило носа і нахилити го­мону вправо.

3. Таким чином закрапати другу ніздрю.

III. Завершальний етан.

Закрапування носа проводити 3—4 рази на день, краще пе­ред годуванням дитини за 10—15 хв. Якщо ніс у дитини закла- доііий, то вона відмовляється від їжі.

Примітка. Якщо виділення з носа значні, то можна ко­ристуватися стерильною гумовою грушею. Віджати повітря з і руїні, змастити наконечник вазеліновою олією, ввести нако­нечник груші у ніздрю і відсмоктати виділення.

Розрахунок доз вітаміну д для лікування рахіту

Проблема. Нервово-м’язова збудливість. Підвищена пітли­вість. Тахікардія. Порушення сну. Деформація кісток, що зу­мовлено розм’якшенням кісток. М’язова гіпотонія. Остеоїдна гіперплазія.

Показання. Клінічні симптоми з боку нервової, кісткової, м’язової систем, затримка фізичного розвитку.

Протипоказання. Симптоми гіпервітамінозу вітаміну Д.

Виконавець. Патронажна медсестра, палатна медсестра ста­ціонару.

Місце проведення. Дитяча поліклініка, дитячий стаціонар.

Оснащення робочого місця. Історії хвороби або історії роз­витку дітей, листок призначення, препарати вітаміну

І Попередній етап.

Підготовка медсестри. Гігієнічна обробка рук.

Вибір препаратів. Підготувати водний розчин вітаміну Д₃.

Підготовка дитини. Провести об’єктивне обстеження ди­тини та встановити період рахіту.

II. Основний етап.

1. Застосувати дітям з І ступенем рахіту добову дозу вітамі­ну Д₃ —2000 МО.

2. Застосувати дітям з II ступенем рахіту добову дозу віта міну Д₃ — 4000 МО.

3. Застосувати дітям з III ступенем рахіту добову дозу віта міну Д₃ — 5000 МО.

4. Провести курс лікування протягом 30—45 днів.

III. Завершальний етап.

У подальшому для попередження загострень та рецидивіп хвороби застосувати добову дозу вітаміну по 2000 МО протягом ЗО днів 2—3 рази на рік з інтервалами між ними не меншими, ніж 3 місяці до 3—5 річного віку.

Примітка. За призначенням лікаря застосувати препара ти кальцію, магнію, АТФ, полівітаміни — Е, В, С, А, у вікових дозах. Необхідно виконувати рекомендації по догляду — це до тримання режиму дня та гігієни, природне вигодовування. Через два тижні від початку медикаментозного лікування провес­ти лікувальні ванни. Бажано курсами проводити масаж та ЛФК.

Увага! Якщо застосовувати препарати кальцію, то доза ві­таміну Д зменшується удвічі. Якщо проводити сеанси УФО, то вітамін Д не застосовується.