Проведення штучної вентиляції легенів і закритого масажу серця

Проблема. Порушення або зупинка дихання.

Показання. Асфіксія.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медичний працівник реанімаційного відді­лення, швидкої допомоги.

Місце проведення. Дитяче спеціалізоване відділення.

Оснащення робочого місця. Електровідсмоктувач, поліети­леновий одноразовий катетер, стерильні серветки, апарат “Віта” або “Пенлон”.

І. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та надя­гнути стерильні гумові рукавички.Підготовка апаратів. Увімкнути електровідсмоктувач, перевірити показники вакуумметра, приєднати до трубки олектровідсмоктувача через перехідник поліетиленовий одно­разовий катетер. Підключити до мережі апарат ШВЛ, на табло нідрегулювати показники частоти дихання, дихальний об’єм, порційний тиск подачі повітряної суміші.

Підготовка дитини. Покласти дитину горизонтально на спину з помірно розігнутою головою на тверду поверхню. Під­класти валик під плечі. Голову закинути назад. Відсмоктати слиз з ротової порожнини, носоглотки, шлунка за допомогою олектровідсмоктувача.

II. Основний етап.

Штучна вентиляція “рот у рот”, “рот у ніс” дитини.

1. Зафіксувати, вивести нижню щелепу вперед, одночасно підтягнути її вниз.

2. Марлевою серветкою підтягнути язик уперед.

3. Ліву руку покласти на лоб, праву руку - на грудну кліт­ку дитини.

4. На рот і ніс дитини покласти марлеву серветку. Своїм ро­том обхопити рот і ніс дитини і зробити швидкий і короткий нидих (1/3 власного видиху).

5. Видихи свої робити короткі, не поглиблювати своє ди­хання.

6. Частота дихальних рухів — 40 на хвилину. Стежити за рухами грудної клітки.

Штучна вентиляція за допомогою апаратів Амбу, Иенлон.

1. На рот і ніс дитини щільно накласти маску Амбу, попе­редньо оброблену.

2. Проводити стискання мішка Амбу у ритмі 40 дихальних рухів на 1 хв.

3. Стежити за роботою клапана, щоб видих дитини прохо­див без затримки.

4. Стежити за екскурсією грудної клітки.

Штучна вентиляція за допомогою апаратів UIBJI.

1. При тяжких станах дитини реаніматор проводить інту- бацію трахеї після проведеної премедикації.

2. Починати проводити ШВЛ за допомогою апарата через ііітубаційну трубку.

3. Вкористовувати 90—100 % кисень, початковий тиск вентиляції становить 30—40 мм вод. ст.

4. Проводити вентиляцію з частотою 40—60 дихальних рухів за 1 хв.

5. Перевіряти ефективність вентиляції.

Закритий масаж серця.

1. Якщо реаніматор один, то при проведенні зовнішнього масажу серця треба стояти зі сторони голови дитини.

2. Підкласти під спину хворої дитини всі пальці обох кис­тей рук, крім перших.

3. Великі пальці обох рук помістити на межі середньої і нижньої третини груднини, обхопивши руками грудну клітку.

4. Робити компресії з частотою на 1 вдих — 3 компресії.

5. Проводити вдавлення груднини на 1—1,5 см.

6. Якщо реаніматора два, то для зовнішнього масалсу серця реаніматор стоїть праворуч від дитини.

7. Встановити два пальці (середній і вказівний) на межі се­редньої і нижньої третини груднини.

8. Проводити компресії з частотою на 1 вдих 3 компресії, робити вдавлення грудини — 1—1,5 см.

III. Завершальний етап.

Через 2 хв після початку ШВЛ за допомогою мішка і маски у шлунок увести зонд, щоб запобігти аспірації та роздуванню живота. Оцінювати на моніторингу апарату ШВЛ такі пара­метри: частота і глибина дихання, ЧСС, AT. Стежити за кольо­ром шкіри. Для підтримки циркуляції об’єму крові одночасно

з непрямим масажем серця лікар-реаніматор призначає вве­дення лікарських засобів.

Примітка. У дітей з незрілими і уралїеними легенями тиск вентиляції при проведенні ШВЛ має становити 20 40 мм вод. ст. Увага! Залежно від віку дитини компресії проводять указі и ним пальцем; двома великими або трьома (вказівний, серед ній, безіменний).