Застосування міхура з льодом при внутрішньочерепній травмі

Проблема. Гіпертермія, порушення мозкового кровообігу.

Показання. Внутрішньочерепна травма, інфекційні захво­рювання з підвищенням температури тіла.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра відділення патології новонародже­них.

Місце проведення. Палата відділення патології новонаро­джених.

Оснащення робочого місця. Ліжко новонародженого, сте­рильні пелюшки, міхур з льодом, холодна вода, шматочки льоду.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Вимити руки бактерицидним ми­лом, обсушити індивідуальним рушником.

Підготовка предметів догляду. Наповнити міхур холод­ною водою і покласти у воду шматочки льоду. Покласти міхур

з льодом на стіл і натиснути на нього, щоб випустити повітря. Коли рівень води підійде до отвору міхура, закрити його про­бкою, перевернути міхур отвором донизу і перевірити, чи він цілий.

Підготовка дитини. Дитину сповити і покласти в ліжко з підвищеним головним кінцем.

II. Основний етап.

1. Розгорнути пелюшку і в її середину покласти міхур з льодом.

2. Зав’язати пелюшку протилежними кінцями.

3. Підвісити на 2 год над головою дитини на відстані 10 см.

4. Зробити перерву на 1 год, а потім знову підвісити міхур, змінивши холодну воду з шматочками льоду.

III. Завершальний етап.Міняти воду і шматочки льоду в міхурі, утримувати міхур над головою дитини 2 доби в цілому, якщо новонароджений з внутрішньочерепною травмою.

Примітка. Якщо міхур прикладається до голови у разі по­логової пухлини або кефалогематоми, то тривалість прикла­дання ЗО хв. Через 1 год прикладання можна повторити.

Гостре порушення церебрального гомеостазу. Судоми

Проблема. Судоми.

Показання. Набряк головного мозку, стан після гострої ас­фіксії, гостре підвищення внутрішньочерепного тиску.

Протипоказання. Відсутні.

Виконавець. Медсестра дитячого стаціонару.

Місце проведення. Палата відділення патології новонаро­джених.

Оснащення робочого місця. Стерильний столик, на якому одноразові шприци, пінцети (2—3 шт.), ватні кульки в окре­мих пакетах (20—25 шт.), препарати в ампулах: 5 % розчин седуксену або реланіуму, 10 % розчин глюконату кальцію, ла- зикс, вітаміни, 20 % розчин глюкози, 25 % розчин сірчанокис­лої магнезії.

I. Попередній етап.

Підготовка медсестри. Продезінфікувати руки та одягну­ти стерильні гумові рукавички.

Підготовка предметів догляду та інструментарію. На стерильний лоток викласти одноразові шприци, ватні кульки. На столик покласти ампули препаратів, перевірити герметич­ність ампул, термін зберігання.

Підготовка дитини. Дитину покласти так, щоб попереди­ти травмування її при судомах. По можливості проводити інга­ляцію киснем. Дати доступ свіжому повітрю. Проводити захо­ди для підтримання життєво важливих функцій за наявності показань до проведення серцево-легеневої реанімації.

II. Основний етап.

1. Створити підвищене положення верхньої частини тулу­ба під кутом 30°, що зменшує внутрішньочерепний тиск (ВЧТ) на 10—15 мм рт. ст.

2. Запобігти діям, що можуть призвести до підвищення ВЧТ, таких як струс тулуба і голови.

3. Забезпечити доступ до венозного русла.

4. Терміново проводити лікування судом. Застосувати бен- зодіазепіни — це седуксен, сібазон, реланіум, діазепам 0,5 % розчини у дозі 0,3—0,5 мг/кг маси внутрішньовенно.

5. При неефективності застосувати 1 % розчин гексеналу або тіопентал натрію у дозі 3—5 мг/кг маси внутрішньовенно.

6. Проводити дегідратаційну терапію: лазикс 2—3 мг/кг внутрішньом’язово або внутрішньовенно.

7. Проводити інгаляцію киснем через носовий катетер.

III. Завершальний етап.

Після зняття судом в/в краплинно вводити 20 % розчин ма- нитолу протягом 10—20 хв (1,5—2 г/кг на добу у 2—3 введен­ня). Обов’язково провести: консультацію у невропатолога, уль­тразвукове дослідження голови, електроенцефалографію, ком­п’ютерну томографію голови, при можливості — вимірювання внутрішньочерепного тиску, провести огляд очного дна.

Примітка. При коматозних станах II—III ступенів з пору­шенням дихання — після попередньо проведеної премедикації 0,1 % розчином атропіну сульфату 0,1 мл на рік життя дитини (не більше 0,5 мл) внутрішньовенно. Зробити інтубацію трахеї

і перевести дитину на ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

з підтримкою рС0₂— ЗО мм рт. ст., р0₂ — 100 мм рт. ст.