- •1.Тематика лекційних та семестрових занять.
- •1.1. Тематика лекційних занять
- •Тематика семінарських занять
- •Лекція №1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •1.1.Історична еволюція економічної думки.
- •1.2.Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
- •1.1. Історична еволюція економічної думки.
- •1.2.Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №2. Господарський розвиток за первісної доби та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій.
- •3.1. Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •3.2. Економічна думка, причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •3.1. Економічна думка, господарство та соціально - економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу.
- •3.2. Економічна думка , причини розквіту та занепаду країн античного світу.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •4.1. Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
- •4.2. Форми землеволодіння та соціально-економічні відносини в епоху Середньовіччя.
- •4.3. Середньовічні міста. Ремесла. Цехи.
- •4.4. Внутрішня і зовнішня торгівля. Фінанси.
- •4.5. Економічна думка середньовіччя.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №5. Формування передумов ринкової економіки в країнах європейської цивілізації ( XVI – перша половина XVII ст.)
- •5.2. Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів.
- •5.3. Основні фактори становлення індустріального суспільства. Мануфактури.
- •5.4. Соціально-економічні передумови і наслідки Нідерландської революції (1566—1609 рр.)
- •5.5. Англійська революція 1640—1660 рр.: економічні причини і наслідки.
- •5.6. Особливості генези індустріального суспільства у Франції
- •5.7. Соціально-економічні передумови і наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №6 розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина XIX ст.).
- •6.1. Промисловий переворот в Англії: передумови, хід, наслідки
- •6.2. Особливості промислового перевороту у Франції.
- •6.3. Особливості промислового перевороту в Німеччині.
- •6.4. Промисловий переворот у сша.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №7 ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина XIX - початок XX ст.)
- •7.1.Прогрес науки, техніки і технології виробництва в останній третині XIX ст.
- •7.2. Економічне піднесення сша та Німеччини.
- •7.3. Основні фактори промислового відставання Англії та Франції.
- •7.4. Становлення індустріального суспільства в Японії.
- •7.5. Міжнародні економічні відносини.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №8 особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в україні (друга половина XIX — початок XX ст.)
- •8.2. Зрушення в сільському господарстві. Столипінська аграрна реформа.
- •8.3. Зародження і розвиток кооперативного руху.
- •8.4. Фінанси та кредит.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №9 господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина XX ст.)
- •9.2. Англія.
- •9.3.Франція.
- •9.4. Німеччина.
- •9.5. Японія.
- •9.6. Економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №10. Розвиток національних економік країн європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина XX ст.).
- •10.1. Перехід до машинного виробництва стандартизованої продукції землеробства, широке впровадження досягнень нтп.
- •10.2. Досягнення науково-технічного прогресу. Підвищення життєвого рівня населення.
- •Навчальні завдання
- •12.2. Форсована індустріалізація. Примусова колективізація сільського господарства та її наслідки.
- •12.3. Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-ті роки.
- •12.4. Розвиток економічної думки в радянський період.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •Лекція №13. Формування засад ринкового господарства в україні
- •13.1. Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
- •13.2. Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
- •13.1. Економічне становище України та основні напрямки економічної політики в період переходу до ринкових відносин.
- •13.2. Проблеми реформування економіки на сучасному етапі становлення України.
- •Навчальні завдання
- •Питання для перевірки знань.
- •2. Методичні вказівки щодо написання контрольної роботи
- •2.1. Вимоги до оформлення контрольної роботи.
- •Структура контрольної роботи.
- •2.3. Тематика контрольних робот з дисципліни: «Історія економіки та економічної думки»
Лекція №1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
1.1.Історична еволюція економічної думки.
1.2.Методико-методологічні засади аналізу історії економічної думки.
1.1. Історична еволюція економічної думки.
Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві економічні науки, науки, що розглядають конкретні економічні процеси та явища, науки про народне господарство.
Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань. Першість серед усіх економічних наук належить економічній теорії (політичній економії). Політична економія як наука склалась у XVII ст. Вона є результатом тривалого історичного розвитку економічної думки.
Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій. Очевидно, уже в первісному суспільстві люди замислювались над економічними явищами. Але ці їхні погляди ще не складалися в будь-яку систему. Перші спроби систематизації економічних поглядів можна віднести до стародавньої доби й середньовіччя. Проте й вони ще не склались у наукові системи.
Економічні знання стали самостійною галуззю досліджень у XVI—XVII ст. — в епоху меркантилізму, хоч і тоді дослідники займалися аналізом тільки окремих економічних проблем. Видатний економіст Иозеф Шумпетер писав, що меркантилізм був не стільки науковим напрямом, скільки практичною політикою.
Так само і література меркантилістів була вторинним явищем і містила лише зачатки науки. Таку оцінку меркантилізму заперечує відомий англійський економіст М. Блауг. Він пише, що не можна, наслідуючи Шумпетера, «зводити меркантилізм лише до другорядної течії поступального розвитку економічного аналізу». У меркантилістській літературі вже містилися основні елементи класичного підходу, підкреслює Блауг.
Меркантилістів цікавили, зокрема, питання визначення суті багатства, яке вони ототожнювали із золотом і сріблом, регулювання зовнішньої торгівлі з метою забезпечення припливу дорогоцінних металів у країну, заохочення експорту, протекціоністські тарифи на імпортні товари тощо.
Зрозуміло, що в добу панування торгового капіталу основними були питання, зв'язані з торгівлею. Іще не існувало науки, яка б ґрунтувалась на економічних законах і охоплювала всі сфери людської економічної діяльності. Початки такої науки було закладено А. Смітом — представником класичної політичної економії. Саме А. Сміт створив першу систему політичної економії, узагальнивши нагромаджені до нього окремі економічні знання.
Послідовники й учні А. Сміта розвивають теорію, вносять в неї нові ідеї. Згодом з'являється критична течія у політичній економії, представники якої (зокрема С. Сісмонді, котрий називав себе учнем А. Сміта) виступають із критикою «економічної ортодоксії». Ця критика забезпечила появу нових напрямів економічної думки.
Формуються соціалістичні ідеї. Виникає утопічний соціалізм, з'являється марксизм, який проголошує себе науковим соціалізмом.
У 70-х роках XIX ст. економічна думка була репрезентована, з одного боку, історичною, а з іншого — суб'єктивно-психологічною школою, яка ознаменувала розвиток політичної економії на нових, маржинальних (граничних) засадах. На цих засадах наприкінці XIX ст. формується неокласичний напрям економічної думки, з появою якого зв'язане становлення мікроекономіки.
Новим етапом розвитку політичної економії стала поява у 30-х роках так званого кейнсіанства.
Кейнсіанці, на відміну від неокласиків — прихильників економічного лібералізму, на перший план висувають проблему регулювання ефективного попиту. З появою кейнсіанства зв'язане також формування нового розділу економічної науки — макроекономіки.
Неокласичний напрям і кейнсіанство з моменту їхньої появи і до наших днів пройшли складний еволюційний шлях, по черзі виходячи на перший план і в економічній теорії, і в економічній політиці.
Своєрідним напрямом економічної думки є інституціоналізм, який виник наприкінці XIX — на початку XX ст. Цей напрям, який за предмет свого дослідження взяв переважно позаекономічні фактори, розширив поле аналізу економічних наук, інтегрував економічну теорію з іншими суспільними науками.
Значний внесок у розвиток економічної думки зробили соціал-реформістські концепції. Знання цих концепцій є практично цінним для формування ринкової економіки в пострадянських країнах.
Зрештою, не можна обминути процес історичного розвитку економічної думки в нашій країні. Тривалий час українська економічна думка взагалі не досліджувалась, а видатні українські економісти оголошувались російськими і вивчались у відповідному контексті єдиного суспільно-економічного простору.