
- •Технологія рекомбінантних днк методичні вказівки
- •Протокол № 8 від 19.02.2009
- •Клонотека генів. Основні методи скринінга
- •Задачі для самостійного рішення
- •Відповіді
- •Вектори клонування
- •1.Вектори для переносу днк в еукаріотні клітини
- •1.1. Плазмідні вектори
- •1.2. Вектори на основі фага
- •1.3. Косміди
- •1.4. Над’ємні векторні системи
- •1.5. Інтегруючі та бінарні вектори
- •1.6. Експресуючі вектори
- •2. Вектори для переносу днк в еукаріотичні клітини
- •2.1. Векторні системи експресії для дріжджів
- •2.2. Векторні системи на основі Ті-плазмід
- •2.3. Вектори на основі вірусу sv40
- •2.3.1.Векторні системи із заміщенням ділянки пізніх білків
- •2.3.2.Векторні системи із заміщенням ділянки ранніх білків
- •2.3.3. Векторна система для реплікації днк у вигляді плазміди в клітинах cos
- •2.4.Вектори на основі ретровірусів
- •Приклади задач
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Відповіді
- •Словник термінів
- •Література
- •Навчальне видання Технологія рекомбінантних днк Методичні вказівки
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Технологія рекомбінантних днк методичні вказівки
до виконання практичних робіт з курсу
для спеціальності 8.092902 „Біотехнологія біологічно активних речовин”,
базового напряму 0929 „Біотехнологія”
Частина 2
Затверджено на засіданні кафедри технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології
Протокол № 8 від 19.02.2009
Львів - 2009
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу „Технологія рекомбінантних ДНК” спеціальності 8.092902 „Біотехнологія біологічно активних речовин”, базового напряму 0929 „Біотехнологія”/ Упорядники: Заярнюк Н.Л., Червецова В.Г., Федорова О. В., Новіков В.П. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2009 – с.40
Укладачі Заярнюк Н.Л., асист.
Червецова В. Г., канд.біол.наук, доц.
Федорова О.В., канд. хім. наук, асист.
Новіков В.П. д-р хім.наук., проф.
Відповідальний за випуск Новіков В.П. д-р хім.наук.,
проф., зав.кафедри ТБСФБ
Рецензенти Комаровська - Порохнявець О.З., канд.хім.наук., ас.
Раєвський Ю.А., канд.техн.наук., доц.
Вступ
Єдність в основних закономірностях зберігання та передачі інформації, універсальність генетичного коду та механізмів експресії генів зробили можливою розробку методик зміни та перенесення генетичної інформації з організму в організм. Клонування генів – це процедура, яка включає виділення та ампліфікацію окремих генів в реципієнтних про- та еукаріотних клітинах. Ці клітини, які містять потрібний нам ген, можна використовувати для одержання великої кількості білку, кодованого цим геном, або для одержання великої кількості самого гену у високоочищеному вигляді.
В теперешній час використовують два методи отримання рекомбінантних ДНК. Відповідно до першого, геномну ДНК розщеплюють довільним чином за допомогою рестриктаз на невеликі фрагменти. Далі кожен фрагмент вводять в складі молекули-вектора в реципієнтну клітину.
Відповідно до другої схеми, з інформаційної РНК знімають копії кодуючої ДНК, які вводять в реципієнтну клітину в складі молекули вектора і розмножують. На даний час використовують в основному другий підхід. Таким чином, творення і скринінг геномної бібліотеки є одним з основних завдань технології рекомбінантних ДНК.
Використання методик технології рекомбінантних ДНК дозволяє вирішувати задачі генної інженерії, а саме: виділяти певні гени, збільшувати їх кількість в клітині, інтенсифікувати їх експресію; конструювати нові гени та одержувати нові білки; розширювати спектр субстратів, що використовуються; створювати нові штами мікроорганізмів, здатних утилізувати шкідливі речовини та покращувати стан навколишнього середовища; одержувати нові організми з цінними властивостями тощо. Ці досягнення знаходять широке застосування в різних галузях народного господарства.
В першій частині методичних вказівок було викладено основні передумови виникнення технології рекомбінантних ДНК, наведено ферменти рестрикції та механізм їх дії, основи визначення нуклеотидної послідовності (секвенування) ДНК.
В другій частині представляються основні особливості створення бібліотек генів, які можливо вважати кінцевим результатом технології рекомбінантних ДНК. Розглядаються найбільш поширені вектори для клонування та процеси введення в них чужорідної ДНК.
В кінці методичних вказівок додається словник термінів.