7.3. Системи автоматизованого проектування (сапр) та автоматизовані робочі місця (арм).

7.3.1 Загальні відомості про сапр

Традиційно робота спеціаліста-проектувальника представляється біля кульмана, де він за допомогою креслярських приладів повільно, лінія за лінією створює схематизовані прообрази майбутніх виробів, їхніх вузлів і деталей. З огляду на складність математичного опису даної роботи, спеціаліст, як правило, відривається креслень для виконання спеціальних розрахунків, а також на інші властиві людині заняття. Крім того, при проектуванні складних виробів досить важкою задачею є визначення звичайними засобами взаємного стикування (або, навпаки, нестикування) різноманітних деталей і вузлів, що може призвести до помилок у проекті. А відомо, що ціна дрібної конструкторської помилки (навіть чисто механічної) може багаторазово зрости при багатосерійному виробництві або при спорудженні унікального технічного об'єкта. Кожний такий проект – це тисячі креслень, у яких усе повинно бути взаємозалежне і чітко узгоджено. Тому ціна помилки, допущеної при проектуванні подібних систем, є дуже високою. Це особливо актуально, коли окремі вузли і пристрої системи ї проектують різні виконавці.

Тому шляхом підвищення ефективності роботи спеціалістів-проекту-вальників, може служити використання ними засобів обчислювальної техніки.

Таких прикладів із закордонної практика можна привести множину. Наприклад, японська фірма ”Мицубісі-дзюкоге” створила систему для проектування океанських судів, що автоматизує роботу від першого ескізу до останнього креслення. При цьому витрати, необхідні на відповідні розрахунки й увесь цикл проектування кораблів скоротилися на 25%.

У США організований консорціум головних авіабудівельних компаній із метою створити автоматизований комплекс по проектуванню і будівництву літаків. Планується зниження вартості повітряних кораблів у середньому на 30%.

У результаті широкого впровадження засобів обчислювальної техніки в технічні і інші сфери діяльності суспільства, сама собою виникла проблема раціонального розподілу функцій між машиною і людиною. При цьому можна виділити три класи задач, вирішення яких властиве людині та ЕОМ.

Задачі розв'язуванні системою “людина-машина”

I клас	II клас	III клас
Задачі розв'язуванні тільки на ЕОМ великі обсяги місткості – при малому часі	Задачі який не можуть бути цілком розв'язуванні на ЕОМ	Задачі розв'язуванні як людиною, так і машиною (рішення з економічних розумінь)
– керування космічною апаратурою	-евристичні задачі( для яких відсутні алгоритми, а людина вирішує їх неформальним засобом	– наукові
Ядерними реакціями	– людські алгоритми гри в шахи, перекладу	– розрахункові
– складними технологічними процесами і т.д.	– розпізнавання образів, прийняття рішень	– планування – керування

Варто мати на увазі, що як людина, так і ЕОМ при роботі з інформацією в процесі проектування мають свої недоліки і переваги. Для оцінки цих особливостей проведемо аналіз позитивних і негативних якостей ЕОМ і людини, як перетворювачів інформації.

Переваги ЕОМ

1) величезна швидкодія(100... 150 млн. опер. /с, а при паралельному опрацюванні інформації трансп'ютерами – декілька млрд. опер. /с);

2) висока точність обчислень;

3) можливість дублювання збереженої інформації;

4) велика швидкість вводу-виводу інформації: декілька млн.байт/с-с МД.

Якщо на одній сторінці книги 2000 байт, то том в 500 стор. містить біля 1 млн. байт, отже, із магнітних носіїв ЕОМ спроможна прочитати один том протягом 1с. А вся інформація, що накопичується в людському мозку на протязі усього життя, вводиться в ЕОМ за час біля 1 хв.

5) необмежений обсяг зовнішньої пам'яті;

6) відсутність втоми;

7) можливість об'єднання ЕОМ у комп'ютерні мережі.