3.3. Органи держави

Основними формами здійснення функцій де­ржави е законодавча, виконавча, судова. Різноманітності державних функцій зумовлює i різноманітність державних органів.

Державний орган - це структурно організований колектив державних службовців або окрема службова особа, які наділені владними повноваженнями i засобами, необхідними для їх реалізації.

Органи законодавчої влади - це державні органи, діяльність яких насамперед спрямована на висловлення державної волі шляхом прийнят­тя законів. Як правило, законодавчим органом є парламент.

Органи виконавчої влади - це державні органи, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність, тобто втілюють у життя волю держави, закраплену в правових актах.

Органи судової влади - це система держав­них органів, які здійснюють правосуддя, тобто розв'язують суперечності, що виникли в процесі правовідносин.

Крім державних органів, до системи офіційних органів держави входять державні підприємства та установи.

Державні підприємства - це організації, за допомогою яких держава реалізує свої функції у сфері матеріального виробництва.

Державні установи - це організації, за до­помогою яких держава реалізує свої функції у сфері соціально-культурних відносин (заклад и освіти, науки, охорони здоров'я тощо).

1.4. Форма держави та її елементи. Державний лад.

Державний лад характеризує державу з огляду на форму правління, територіального устрою та політичного (державного) режиму.

Форма правління характеризує організацію вищих органів державної влади, яка передбачає порядок їх утворення та діяльності, компетенцію i взаємозв’язок мiж собою, а також взаємозв'язок із населенням країни.

Виокремлюють такі види форм правління:

1) Монархія - форма правління, яка передбачає здійснення верховної влади в країні повністю або частково однією особою, яка належить, як правило, до правлячої династії (фараон, цар, король, імператор тощо). Монархії поділяються на обмежені та необмежені. Необмежені монар­хії - це держави, в яких влада монарха є ніким i нічим не обмеженою. Серед необмежених монархій розрізняють абсолютну та деспотичну мо­нархії.

Обмежена монархія є різновидом форми правління, за якої влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів. Серед обмежених монархій розрізняють парламентар­ну (або конституційну) та дуалістичну.

2) Республіка - форма державного правління, за якої верховна влада в державі здійснюється колегіальним виборним органом.

У сучасному світі розрізняють три типи республік:

1. Президентська, де президент обирається всенародно або за особливою процедурою; президент е главою уряду i здійснює виконавчу владу; законодавча влада належить представницькому органу (парламентові), а президент має право вiдкладального вето на закони, прийняті парламентом;

2. Парламентська, де президент обирається пар­ламентом; уряд формується з представників партій, що одержали більшість у парламенті; уряд підзвітний парламентові; парламент може висловити урядові недовіру, що тяг не за собою його відставку;

3. Мішана форма правління (напівпрезидентська, президентсько-парламентська або парламентсько-президентська) - різновид форми правління, в якому поєднуються озна­ки різних форм.

Форма територіального устрою характеризує співвідношення держави як цілого з її територіальними складовими.

Виокремлюють такі види форм державного устрою:

1) Унітарні (прості) - за яких адміністративно-територіальні одиниці не мають ознак державності. Їх поділяють на централізовані (де в кожній адміністративно-територіальній одиниці існує система призначуваних iз центру посадовців, які здійснюють контроль за органами місцевого самоврядування); децентралізовані (де існують виборні місцеві органи).

2) Федеративні (складні) - за яких адміністративно-територіальні одиниці в тій чи іншій мірі мають орган и державності.

3)Конфедеративні (складні) - союзи дер­жав, які об’єднуються для досягнення певних спільних цілей.

3алежно від порядку здійснення державної влади певними засобами та методами розрізняють такі форми політичного (державного) режиму:

1) демократичні - для яких характерними є такі риси, як поділ державної влади на законо­давчу, виконавчу i судову; гарантованість прав та свобод людини; панування права тощо;

2) антидемократичні - тоталітарні (ха­рактеризуються всебічним контролем держави над суспільством, монополією державної ідеології, однопартійності тощо) та авторитарні (концентрація влади в руках одного чи кількох державних органів, неправомірне застосування насильства владою тощо).