2. Питання: Ведення оборонного бою.

Оборонний бій зав’язується підрозділами охорони, які мають задачу нанести противнику втрати вогнем на дальніх підступах, затримати його підхід і не допустити розвідці противника вести розвідку переднього краю оборони, а також скрити по можливості шикування бойового порядку.

Дії бойової охорони підтримуються вогнем артилерії і мінометів.

Після виконання задач в бойовій охороні підрозділи, що діяли в його складі, відходять за передній край і займають свої опорні пункти.

Безпосередня охорона своїми діями намагається також встановити бойовий склад противника, що наступає на опорний пункт роти, а також розгадати його бойовий порядок. Дії безпосередньої охорони підтримуються мінометною секцією взводу озброєння із тимчасових, запасних вогневих позицій.

Після виконання бойової задачі безпосередня охорона по команді командира роти відходить і займає свій опорний пункт (позицію).

З підходом противника до переднього краю оборони командир роти використовує всі сили і засоби, які знаходяться в його розпорядженні, для утримання переднього краю.

При виході противника на дистанцію дійсного вогню штатних і приданих вогневих засобів починається оборонний бій взводів першого ешелону. Екіпажі танків, обслуга протитанкових засобів, ведуть вогонь по танкам та іншим броньованим цілям противника.

Обслуга кулеметів та особового складу мотопіхотних підрозділів ведуть вогонь з стрілецької зброї по піхоті, яка наступає.

Рота у взаємодії з іншими підрозділами батальйону при підтримці артилерійського і мінометного вогню наносить противнику максимальної втрати, розстроює його бойовий порядок і не допускає прориву району оборони.

В разі вклинення противника в ротний опорний пункт командир роти використовує всі вогневі засоби, щоб не допустити прориву.

Часткові контратаки силами другого ешелону (резерву) роти проводяться тільки в тому випадку, коли противника зупинили і він не встиг підтягнути свій другий ешелон або резерв. Контратаку роти передбачається забезпечувати мінометним і артилерійським вогнем, а в склад взводу, який контратакує включати приданні роті танки.

Якщо в результаті контратаки положення не відновлено або контратака недоцільна, підрозділи першого ешелону відходять і займають блокуючі позиції і утримують їх, створюючи умови для контратаки силами другого ешелону (резерву) батальйону. Контратака підтримується потужними вогневими ударами по противнику що вклинився. По противнику, що вклинився в оборону сусідньої роти, ведеться фланговий вогонь з основних і запасних вогневих позицій щоб не допустити розширення прориву в сторону флангів.

При створені противником загрози оточення, рота займає кругову оборону, використовуючи для цього підготовленні запасні та додаткові позиції.

Відхід роти і вихід її з бою проводиться тільки з наказу командира батальйону.

Заключення

В навчальному матеріалі були розглянуті погляди американського командування на оборону, її структурну побудову а також ведення оборонного бою мотопіхотною і танковою ротою.

Необхідно відмітити, що оборонна тактика підрозділів вірогідного противника має як сильні, так і слабкі сторони.

До сильної сторони слід віднести: високу насиченість підрозділів танками, артилерією, протитанковими засобами, автоматичним стрілецьким озброєнням. Важливе значення надається охороні та інженерному обладнанню районів оборони і опорних пунктів.

Досконально планується вогневе ураження тих, що наступають, в період їх висування, розгортання, атаки переднього краю оборони а також вогневе знищення при вклиненні в оборону.

Це дозволяє створювати міцну оборону зайнятих позицій.

Слабкою стороною є те, що перебільшується значення засобів ураження і недооцінюється роль морального духу і стійкості особового складу в забезпеченні стійкості оборони.

Знання оборонної тактики противника, її сильних і слабких сторін дозволяє вміло організовувати і успішно вести наступ і добиватися успіху в бою.