
- •Методичні вказівки
- •03056, Київ-56, вул. Політехнічна 14, корп.15,
- •6. Визначення навантаження на лаву, обладнану струговою установкою на пологому і похилому падінні
- •7. Проектування поперечного перерізу штреку, висоти підривання підошви, довжину ніші
- •Загальні положення
- •Робота 1 встановлення технологічної характеристики пласта і бічних порід для заданих гірничо-геологічних умов
- •1.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •1.2. Загальні положення. Порядок виконання роботи
- •Значення коефіцієнтів розпушення
- •Умовні позначення основних типів порід і їх параметри
- •1.3. Приклад виконання завдань по роботі 1
- •Характеристика пласта
- •Характеристика порід
- •1.4. Контрольні запитання до роботи
- •2.2.2. Перевірка механізованого кріплення на відповідність коливання потужності пласта
- •2.2.3. Перевірка несучої здатності секції кріплення
- •2.3. Приклад виконання завдань по роботі 2
- •2.3.1. Вибір механізованого комплексу
- •2.3.2. Перевірка кріплення комплексу на відповідність коливанням потужності пласта
- •2.3.3. Перевірка несучої здатності кріплення за величиною зовнішнього активного навантаження
- •3.2. Загальні положення. Порядок виконання роботи
- •3.2.1. Визначення розрахункової швидкості подачі комбайна за його гірничотехнічними умовами
- •3.2.2. Визначення розрахункової швидкості кріплення лави
- •3.2.3. Перевірка швидкості подачі комбайна по продуктивності скребкового конвеєра
- •3.2.4. Визначення швидкості подачі комбайна з урахуванням обмежень
- •3.3. Приклад виконання завдань по роботі 3
- •4.2. Загальні положення. Порядок виконання роботи
- •4.2.1. Технологія комбайнового виймання вугілля
- •5, 6, 7, 8 – Елементи секції кріплення: основа, перекриття, стояки, огородження;
- •4.2.2. Розрахунок навантаження на лаву
- •4.2.3. Визначення кількості і тривалості циклів виймання вугілля комбайном
- •4.3. Побудова планограми робіт в очисному вибої
- •4.4. Приклад виконання завдань по роботі 4
- •4.5. Контрольні запитання до роботи
- •Робота 5 визначення тривалості циклу і навантаження на очисні вибої, оснащені комбайнами та конвеєро-стругами на круто-похилому і крутому падінні
- •5.1. Вихідні умови, завдання до роботи
- •5.2. Технологія виймання вугілля на круто-похилому і крутому падінні
- •5.2.1. Технологія комбайнового виймання вугілля на круто-похилому і крутому падінні
- •5.2.2. Технологія виймання вугілля на круто-похилому і крутому падінні в лаві, обладнаній конвеєро-стругом
- •5.3. Визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний комплексом кгу
- •5.3.1. Порядок розрахунку
- •Тривалість циклу виймання вугілля комбайном
- •5.3.2. Приклад визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний комплексом кгу для пласта безпечного за раптовими викидами
- •5.3.3. Приклад визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний комплексом кгу для пласта небезпечного за раптовими викидами
- •5.4. Визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний щитовим агрегатом для крутопадаючого пласта
- •5.4.1. Порядок розрахунку
- •5.4.1. Приклад визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний щитовим агрегатом
- •Порядок виконання розрахункових робіт
- •5.5. Контрольні запитання до роботи
- •Робота 6 визначення навантаження на лаву, обладнану струговою установкою на пологому і похилому падінні
- •6.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •6.2. Загальні положення.
- •6.3. Визначення параметрів стругової установки
- •6.4. Контрольні запитання до роботи
- •Робота 7 проектування поперечного перерізу штреку, висоти підривання підошви, довжину ніші
- •7.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •Розміри приводних голівок різних типів конвеєрів
- •7.3. Приклад виконання роботи 7
- •7.4. Контрольні запитання до роботи
- •Список літератури
Значення коефіцієнтів розпушення
Порода |
Кр |
Кзал. |
Пісок М'яке вугілля Глинистий сланець Пісковиковий сланець Пісковик міцний |
1,05 - 1,15 1,2 1,4 1,6 - 1,8 1,5 - 1,8 |
1,01 - 1,03 1,05 1,10 - 1,25 1,10 - 1,15 1,25 - 1,3 |
Зазвичай при розрахунках використовують залишковий коефіцієнт
розпушення. Якщо, наприклад, прийняти Кр = Кзал=1.15, то з (1.5) отримаємо, що при умові hбп/ т = 6,5, обвалені породи повністю заповнюють вироблений простір і стають штучною опорою для основної покрівлі. Величина заповнення виробленого простору hзап складе hзап = Кp hбп/ т, м. Вільний простір між поверхнею обваленої породи й основною покрівлею (hcв), виходячи з розрахункової схеми (рис. 1.1), буде hcв = hвup – hзап, м, де hвup - відстань від підошви пласта до основної покрівлі hвup = m + hбп.Умовні позначення основних типів порід наведені в табл. 1.3.
Таблиця 1.3
Умовні позначення основних типів порід і їх параметри
Умовні позначення |
Породи |
Густина γ, т/м3 |
Межа міцності на одноосне стискання, МПа |
|
безпосередня покрівля |
основна покрівля |
|||
|
Аргіліт |
2.6-2.7 |
20-80 |
60-200 |
|
Алевроліт |
2.5-2.6 |
20-80 |
60-200 |
|
Вапняк |
2.7 |
20-80 |
60-200 |
|
Пісковик |
2.5-2.6 |
- |
60-200 |
|
Глиняний сланець |
2.5-2.7 |
20-70 |
70-150 |
|
Піско-виковий сланець |
2.5-2.7 |
25-80 |
80-150 |
1.3. Приклад виконання завдань по роботі 1
Виписуємо з Додатку 3 вихідні дані:
mср= 1,5 м, середня потужність пласта;
∆m- 7%, коливання потужності пласта;
αmin- 5°, мінімальний кут падіння пласта;
αmax-10°, максимальний кут падіння пласта;
q= 6 м3/т, відносна метаноносність;
w = 5 м3/год., приплив води в лаву;
Lл = 200 м, довжина лави;
Lст = 950 м, довжина виймального стовпа;
R- показник руйнування пласта - крихкий;
γср= 2,5 т/м3 - середня густина бічних порід.
Таблиця 1.4
Характеристика пласта
Будова пласта |
Потужність пачок т,м |
Опір різанню Ар, кН/м |
Густина γ, т/м3 |
Нижня пачка |
0,5 |
240 |
1,45 |
Породний прошарок |
0,1 |
300 |
1,98 |
Верхня пачка |
0,9 |
250 |
1,40 |
Виконання роботи проводимо в наступному порядку:
1. Будуємо структуру виймального пласта і стратиграфічну колонку пласта з вміщуючими породами (рис.1.2 і 1.3).
2. Визначаємо середньо-зважені значення густини вугілля пласта (γср), опору пласта різанню (Ар), мінімальну (ттin) і максимальну (ттах) потужності пласта.
У пласті складної будови нижня пачка має потужність m1 = 0,5 м, опір різанню Ар1 = 240 кН/м і щільність γ1 = 1,45 т/м3. Прошарок породи потужністю m2 = 0,1 м має опір різанню Ар2 = 300 кН/м і густину γ2 = 1,98 т/м3. Верхня пачка m3 = 0,9 м, Ар3 = 250 кН/м, γ3 = 1,40 т/м3.
Таблиця 1.5