Порядок виконання розрахункових робіт

1. Визначаємо з (5.14) час на допоміжні роботи:

хв.

2. Визначаємо з (5.15) час на ремонтно-допоміжні роботи:

хв.

3. Визначаємо тривалість циклу з (5.13):

хв.

4. Визначаємо з (5.12)добове навантаження на лаву:

= т/добу.

5.5. Контрольні запитання до роботи

1. Яким чином визначається навантаження на лаву з урахуванням тривалості технологічного циклу?

2. Які гірничотехнічні фактори враховуються при розрахунку тривалості технологічного циклу?

3. З яких складових складається час виконання циклу, як його корегують?

4. Які особливості технології і організації робіт в очисному вибої при розробці крутих пластів, в т.ч. небезпечних за викидами метану і вугілля?

Робота 6 визначення навантаження на лаву, обладнану струговою установкою на пологому і похилому падінні

Мета роботи – засвоєння методики визначення навантаження на очисний вибій, обладнаний струговою установкою на пологому і похилому падінні.

6.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи

Значення вихідних величин установлюються за заданими в Додатку 3 гірничо-геологічними умовами.

Завдання до роботи:

– ознайомитись з технологією стругового виймання вугільних пластів на пологому і похилому падінні;

– обрати для заданих умов тип стругової установки та визначити основні параметри її: товщину стружки, продуктивність, навантаження на паву.

6.2. Загальні положення.

Виймання вугільних пластів стругами є одним з прогресивних напрямків розвитку технології видобутку вугілля. При струговому вийманні використовують принцип сколювання вугілля, а при комбайновому – принцип різання. По своїй конструкції струги можуть бути статичними або динамічними. Останні мають набагато менші енергетичні витрати, але вони значно складніші, менш надійні в експлуатації. Тому на шахтах застосовують статичні струги.

Основні переваги стругового виймання у порівнянні з комбайновим є висока якість вугілля, простота експлуатації. Але область застосування стругового виймання обмежена м’яким та міцним але крихким і тріщинуватим вугіллям, та відносно стійкими (категорії Б₅,Б₄) бічними породами, які допускають не закріплений стан покрівлі шириною до 1,1…1,3 м на час виймання декількох стружок.

Технологічна схема очисного вибою з застосуванням стругової установки складається з струга, спеціального конвеєра, верхнього та нижнього приводів струга та конвеєра, тягового ланцюга, гідродомкратів пересування механізованого чи індивідуального кріплення (рис. 6.1). Струг в лаві рухається вздовж конвеєра з відносно великою швидкістю (45 або 90 м/с). Отже, переміщується тільки сам струг (1) приводи (8, 9) ж знаходяться в нішах або на штреках.

Товщина стружки залежить від опору вугілля різанню

Рис. 6.1. Стругова установка /а/ і технологічна схема лави, обладнаної струговою установкою /б/:

1 - струг; 2 - конвеєр; 3 - гідродомкрати; 4 - натяжний пристрій; 5 – стояки привибійного кріплення; 6 - посадочні стояки; 7 - верхняки; 8,9 - приводи конвеєра і струга; 10 - леміш; 11 -ланцюг з направляючою трубою.

(сколюванню), потужності установки і становить 20…150 мм.

При досягненні стругом кінця лави гідродомкратами пересувають привідні головки на величину знятої стружки і після реверсу струг за допомогою тягового ланцюга переміщують у зворотному напряму. Увесь став конвеєра пересувають, зазвичай, після проходу струга.

Для розміщення привідних головок струга і скребкового конвеєра в обох кінцях лави облаштовують ніші довжиною 5…6 м і глибиною до 3 м. Ніші найчастіше проводять буро-підривним способом. При сприятливих гірничо-геологічних умовах можна обійтися без ніш. У цьому випадку привідні головки виносять на штреки, ширина яких має бути збільшеною.

Механізоване кріплення переміщують після просування вибою лави на 0,8 м окремими ділянками по-секційно. Якщо породи покрівлі не достатньо стійкі, то після просування вибою на 0,4 м пересувають секції через одну, а при просуванні вибою на 0,8 м пересувають до вибою решту секцій.