
- •Методичні вказівки
- •03056, Київ-56, вул. Політехнічна 14, корп.15,
- •6. Визначення навантаження на лаву, обладнану струговою установкою на пологому і похилому падінні
- •7. Проектування поперечного перерізу штреку, висоти підривання підошви, довжину ніші
- •Загальні положення
- •Робота 1 встановлення технологічної характеристики пласта і бічних порід для заданих гірничо-геологічних умов
- •1.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •1.2. Загальні положення. Порядок виконання роботи
- •Значення коефіцієнтів розпушення
- •Умовні позначення основних типів порід і їх параметри
- •1.3. Приклад виконання завдань по роботі 1
- •Характеристика пласта
- •Характеристика порід
- •1.4. Контрольні запитання до роботи
- •2.2.2. Перевірка механізованого кріплення на відповідність коливання потужності пласта
- •2.2.3. Перевірка несучої здатності секції кріплення
- •2.3. Приклад виконання завдань по роботі 2
- •2.3.1. Вибір механізованого комплексу
- •2.3.2. Перевірка кріплення комплексу на відповідність коливанням потужності пласта
- •2.3.3. Перевірка несучої здатності кріплення за величиною зовнішнього активного навантаження
- •3.2. Загальні положення. Порядок виконання роботи
- •3.2.1. Визначення розрахункової швидкості подачі комбайна за його гірничотехнічними умовами
- •3.2.2. Визначення розрахункової швидкості кріплення лави
- •3.2.3. Перевірка швидкості подачі комбайна по продуктивності скребкового конвеєра
- •3.2.4. Визначення швидкості подачі комбайна з урахуванням обмежень
- •3.3. Приклад виконання завдань по роботі 3
- •4.2. Загальні положення. Порядок виконання роботи
- •4.2.1. Технологія комбайнового виймання вугілля
- •5, 6, 7, 8 – Елементи секції кріплення: основа, перекриття, стояки, огородження;
- •4.2.2. Розрахунок навантаження на лаву
- •4.2.3. Визначення кількості і тривалості циклів виймання вугілля комбайном
- •4.3. Побудова планограми робіт в очисному вибої
- •4.4. Приклад виконання завдань по роботі 4
- •4.5. Контрольні запитання до роботи
- •Робота 5 визначення тривалості циклу і навантаження на очисні вибої, оснащені комбайнами та конвеєро-стругами на круто-похилому і крутому падінні
- •5.1. Вихідні умови, завдання до роботи
- •5.2. Технологія виймання вугілля на круто-похилому і крутому падінні
- •5.2.1. Технологія комбайнового виймання вугілля на круто-похилому і крутому падінні
- •5.2.2. Технологія виймання вугілля на круто-похилому і крутому падінні в лаві, обладнаній конвеєро-стругом
- •5.3. Визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний комплексом кгу
- •5.3.1. Порядок розрахунку
- •Тривалість циклу виймання вугілля комбайном
- •5.3.2. Приклад визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний комплексом кгу для пласта безпечного за раптовими викидами
- •5.3.3. Приклад визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний комплексом кгу для пласта небезпечного за раптовими викидами
- •5.4. Визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний щитовим агрегатом для крутопадаючого пласта
- •5.4.1. Порядок розрахунку
- •5.4.1. Приклад визначення тривалості циклу і навантаження на очисний вибій, обладнаний щитовим агрегатом
- •Порядок виконання розрахункових робіт
- •5.5. Контрольні запитання до роботи
- •Робота 6 визначення навантаження на лаву, обладнану струговою установкою на пологому і похилому падінні
- •6.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •6.2. Загальні положення.
- •6.3. Визначення параметрів стругової установки
- •6.4. Контрольні запитання до роботи
- •Робота 7 проектування поперечного перерізу штреку, висоти підривання підошви, довжину ніші
- •7.1. Вихідні гірничо-геологічні умови, завдання до роботи
- •7.2. Порядок виконання роботи
- •Розміри приводних голівок різних типів конвеєрів
- •7.3. Приклад виконання роботи 7
- •7.4. Контрольні запитання до роботи
- •Список літератури
4.2.2. Розрахунок навантаження на лаву
Навантаження на лаву залежить від продуктивності видобувного обладнання і ступеню його використання, гірничотехнічних умов розробки, типу кріплення, надійності роботи всіх складових елементів технологічної схеми. Ступінь використання комбайна визначається коефіцієнтом готовності технологічної схеми.
З урахуванням вище вказаного навантаження на лаву становить, т/добу:
,
(4.1)
де q –продуктивність комбайна, приймається з урахуванням швидкості подачі комбайна, пропускної здатності транспорту і швидкості кріплення з роботи 3;
kгт - коефіцієнт готовності технологічної схеми лави і виймальної дільниці (змінний коефіцієнт машинного часу);
Tзм - тривалість зміни, год; nзм - число видобувних змін за добу;
tорг- сумарна тривалість регламентованих організаційних перерв за зміну,.
tорг = tпз+ tтп , хв.; сюди входить час на підготовчо-заключні операції tпз =10…18 хв., час на технологічні потреби (підривні роботи в нішах, заміну вагонеток та ін.) tтп =10…30 хв. Відпочинок планується суміщувати з технологічними перервами та іншими перервами в роботі окремих ланок технологічного обладнання;
nзм– кількість видобувних змін: на пластах, де немає небезпеки раптових викидів, nзм=3; на пластах, небезпечних з раптових викидів вугілля і газу, на виконання попереджувальних заходів передбачується окрема зміна (крім ремонтно-підготовчої) nзм=2;
Коефіцієнт готовності технологічної схеми визначається з формули
де
tз
–
час на зачистку лави, перегін комбайна
(при односторонній схемі роботи), хв.;
tк.о. – час на виконання кінцевих операцій, хв.;
μк. – коефіцієнт готовності комбайна, μк.= 0,80…0,88
μкр. – коефіцієнт готовності кріплення, μкр.= 0,85…0,94
μку. – коефіцієнт готовності дільничої конвеєрної лінії;
μку = μкд.1· μкд.2·…· μкд.n (4.3)
Тут μкд.1,· μкд.2,·…· μкд.n – коефіцієнти готовності кожного з конвеєрів дільничої конвеєрної лінії: для скребкових конвеєрів μкд.1= 0,90…0,94, для стрічкових – 0,96…0,98;
μп.кр- коефіцієнт готовності процесу кріплення за комбайном; для порід категорії Б5, Б4, Б3, Б2 дорівнює відповідно 0,95…1,0; 0,9…0,95; 0,80…0,85; 0,60…0,75;
-μс - коефіцієнт готовності спряження лави з виймальною виробкою (штреком);
-μпр. - коефіцієнт готовності лави по процесу провітрювання (приймається для шахт III категорії і над категорійних 0,93, для інших - 1,0.
Значення µс отримують з виразу:
µс= µс.е- µс.е(1- µс.е)∑ke , (4.4)
де µс.е – коефіцієнт готовності еталонного спряження; для нестійких порід µс.е=0,97; для порід середньої стійкості µс.е=0.98; для стійких порід – 0.99;
ke – вагові коефіцієнти, які враховують ряд гірничотехнічних факторів, приймаються ∑ke = 4…10: при стовповій системі розробки з погашенням штреків, наявності кріплення спряжень, проведенні комбайнами, арочній формі кріплення ∑ke = 4,0: для суцільної систем розробки при повторному використанні штреку, відсутності кріплення спряжень, буро-підривному способі прохідки з підриванням покрівлі ∑ke = 10;.
tв – час виймання вугілля комбайном, хв.;
t3 - час руху комбайна при зачищенні лави; для човникової схемі виймання tз = 0 хв.;
tко - час на виконання кінцевих операцій, хв.
Тривалість виконання вказаних операцій визначається з формул:
tв=( lл- Σlн)/ vn, хв.; (4.5)
t3=( lл- Σlн)/ vз, хв..; (4.6)
tко.=2(2lк+ lв.к.)/ vn , хв. (4.7)
В формулах (4.5)…(4.7) прийнято:
lл - довжина лави, м;
Σlн - сумарна довжина ніш, м;
vn - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв;
vз - швидкість руху комбайна при зачищенні лави, vз = 4...6 м/хв, приймається за технічною характеристикою комбайна;
lв.к - довжина вигину конвеєра, приймається 15 м;
lк – довжина корпусу комбайна, м.