ВСТУП

У кожному вузі України передбачено проходження студентами виробничої практики, яка є обов’язковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під час проходження практики студент закріплює здобуті знання і навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних економічних умовах.

Студент може мати досконалі теоретичні знання, але може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних економічних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти виробничу практику ще під час навчання у вузі, для того, щоб спробувати себе не тільки в ролі теоретика, але й практика.

Виробнича практика для студентів спеціальності "Розробка програмного забезпечення" є невід'ємною складовою частиною процесу їх професійної підготовки і проводиться на сучасних підприємствах та організаціях, оснащених відповідним апаратним та програмним забезпеченням комп'ютерних систем та мереж.

Протягом практики необхідно ознайомитись з різними видами прикладного програмного забезпечення, вдосконалити свої навички роботи з цими програмами, а також набути практичних навичок розробки програмного забезпечення для автоматизації повсякденних справ.

Також потрібно ознайомитись з правилами внутрішного розпорядку підприємства; організаційною структурою управління підприємством; функціями головних спеціалістів одного із відділів підприємства відповідно із своїм індивідуальним завданням.

Виробнича практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня техніка-програміста.

Адреса підприємства проходження практики:

48600, Тернопільська обл., м.Заліщики, вул. С.Бандери, 28 . Директор підприємства Кузь Андрій Богданович.

Підприємство організовано у вигляді суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи, відповідно до чинного українського законодавства, створене в цілях насичення споживчого ринку товарами і послугами комп’ютерної техніки та її комплектуючих засобів та одержання прибутку.

Загальна площа приміщення підприємства 35м², приймальне відділення не передбачено у зв'язку з характером виконуваної роботи. Приміщення відповідає всім вимогам пожежної безпеки – є вогнегасник, пожежна сигналізація, схема евакуації.

2.Організація робочого місця

При правильній організації робочого місця продуктивність праці зростає з 8% до 20%. Згідно з ГОСТ 12.2.032-78 конструкція робочого місця і взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати антропометричним,фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця повинні бути дотримані наступні основні умови:

• оптимальне розміщення обладнання, що входить до складу робочого місця;

• достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення;

• необхідно природне і штучне освітлення для виконання поставлених завдань;

Важливим елементом організації проходження практики на підприємстві є організація робочого місця з метою створення необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімальному нервовому напруженні працівника.

Робоче місце — це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.).

Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і сталість розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, що описуються максимально витягнутими руками при русі їх у плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними передпліччя при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Залежно від специфіки виробництва робочі місця можна класифікувати за різними ознаками:

• за професіями (робоче місце інженера-конструктора);

• за кількістю виконавців (індивідуальні або колективні);

• за мірою спеціалізації (спеціалізовані або універсальні);

• за рівнем механізації (робочі місця ручної роботи, механізовані, автоматизовані, апаратні);

• за кількістю обладнання, що обслуговується (одноверстатні, багатоверстатні);

• за специфікою умов праці (стаціонарні і рухомі, підземні і висотні, робочі місця із шкідливими або небезпечними умовами праці та ін.)

Організація робочих місць — це підпорядкована цілям виробництва система заходів по їх оснащенню засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх у певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Оснащення робочого місця складається із сукупності засобів праці, необхідних для виконання конкретних трудових функцій. Сюди відносяться:

• основне технологічне і допоміжне обладнання;

• організаційне оснащення (оргтехніка, засоби зв’язку і сигналізації, робочі меблі тощо);

• технологічні інструменти (робочі та вимірювальні інструменти, запасні частини тощо);

• робоча документація;

• засоби комунікації для подачі на робоче місце енергії, інформації, матеріалів, сировини та ін..