Водолікування Загальні показання:

• Холодні процедури (до 30 °C) діють загальнотонізуюче. Вони підвищують обмін речовин, опірність організму, тонус серцево-судинної та нервової систем.

• Гарячі ванни (вище 39 °C) пред'являють підвищені вимоги до роботи серцевого м'язу, їх застосовують дуже рідко. Вони показані при нирковій колькі, при деяких гострих отруєннях (пара бензину); їхнє застосування потребує обережності (від передозування).

• Теплі ванни (36-38 °C) показані при різних захворюваннях суглобів, периферичних нервів (радикуліти, плексити, неврити), міозитах; при хронічних отруєннях солями важких металів - ртутью, свинцем (особливо теплі сульфідні).

• Процедури індиферентних температур (33-36 °C) показані при перевтомі, безсонні, нестійкості нервових процесів, вегетоневрозах, тиреотоксикозі.

Теплолікування

Загальні показання. Теплолікування застосовують при підгострих та хронічних ураженнях опорно-рухового апарату (суглоби, м'язи, кістки), жіночої статевої сфери, при захворюваннях та наслідках травматичних пошкоджень периферічної нервової системи (радикуліти, плексити, неврити, невралгії), при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки без схільності до кровотеч та не в період загострення, процесах спаювання у черевній порожнині, різних наслідків травм. Найефективніше застосування теплолікування при підгострих процесах та у початковому періоді хронічного перебігу хвороби, коли ще не відбулися грубі анатомічні незворотні зміни в ураженому органі (тканині).

Протипоказання. Гострі інфекційні захворювання, новоутворення, туберкульоз, гострі гнійні захворювання, ураження ЦНС з порушенням чутливості, вагітних всіх строків, виражені форми атеросклерозу.

Світлолікування

• Видимі інфрачервоні промені

  • Показання: хронічні запальні процеси суглобів, жіночих статевих органів, печінки та жовчних шляхів, плеври, сечовивідних шляхів, порожнин носа, нервів, м'язів.

  • Протипоказання: новоутворення, схильність до кровотеч, захворювання серця з недостатністю кровообігу, виражений атеросклероз та гіпертонія, туберкульоз, захворювання ЦНС з порушенням чутливості.

• Ультрафіолетові промені

  • Показання. Загальні ультрафіолетові опромінення із профілактичною метою застосовують для попередження явищ світлового голодування, при нестачі природного сонячного світла (райони Крайньої Півночі, підземні роботи), для підвищення опірності організму інфекціям, профілактиці рахіта. Загальні опромінення із лікувальною метою застосовують при порушенні обміну речовин, фурункульозі, псоріазі, екземі, нейродерміті, захворюваннях суглобів. Місцеві опромінення застосовують при рожистому запаленні, невралгіях, невритах, радикулітах, інфекційних неспецифічних поліартритах, бронхіальній астмі, хронічних та підгострих запаленнях жіночої статевої сфери, трофічних виразках шкіри, проліжнях, для лікування ран, інфільтратів, гематом. Застосовуючи еритемні дози ультрафіолетових променів, враховують їхнє болезаспокійливу, протизапальу, десенсибілізуючу дію.

  • Протипоказання: гострі форми туберкульозу, новоутворення, недостатність кровообігу, виражений атеросклероз, гіпертонічна хвороба, загальне виснаження, недокрів'я, тиреотоксикоз, захворювання нирок з недостатністю їхньої функції, захворювання нервової системи з розладами чутливості.