Основні бухгалтерські проведення з обліку короткострокових кредитів:

1. Отримання і зарахування кредиту на рахунках в банках підприємства позичальника – Д-т 311, 312; К-т 601, 602.

2. Оприбуткована до каси готівка, одержана як короткостроковий кредит в національній валюті – Д-т 301; К-т 601.

3. Нараховані відсотки за кредит – Д-т 951; К-т 684.

4. Погашено короткостроковий кредит – Д-т 601, 602; К-т 311, 312.

5. Переведено короткостроковий кредит до складу довгострокового (пролонгація) – Д-т 601, 602; К-т 501, 502.

6. Відображення розрахунків з постачальниками, за рахунок кредиту – Д-т 631, 632; К-т 601, 602.

При погашенні кредиту в першу чергу погашаються відсотки, а потім сума основного боргу.

Облік довгострокових позик.

Довгострокові позики подаються підприємством на термін більше року. Вони надаються для технічного переобладнання, реконструкції та розширення діючих підприємств, а також на інші об’єкти будівництва підприємством.

Облік довгострокових кредитів ведеться на рахунку 50. Рахунок пасивний, по кредиту – отримання довгострокових кредитів в національній та іноземній валюті. По дебіту – його погашення і переведення до поточних зобов’язань.

Аналітичний облік довгострокових кредитів ведеться за видами кредитів банками та строками погашення.

За умови не можливості погасити довгостроковий кредит підприємство боржник може домовитися з банком про відстрочення (пролонгацію), на підставі заяви до банку (за 2-3 дні до закінчення терміну).

Відсоткова ставка за пролонгованим кредитом є вищою ніж звичайна, а різниця між ставками розглядається як штрафна санкція. У випадку якщо банк-кредитор не погодиться на пролонгацію, своєчасно не погашений кредит вважається простроченим.

Усі передбачені кредитними договорами штрафні санкції, відсотки за простроченими кредитами, відносяться на збільшення витрат підприємства, на субрахунок 948 (визнані штрафи, пені, неустойки).

Кореспонденція рахунків з обліку довгострокових позик.

1. Зараховані позики на поточний рахунок підприємства, в національній і іноземній валюті – Д-т 311, 312; К-т 501, 502.

2. Кредити банку, надані дочірнім підприємствам – Д-т 685; К-т 501.

3. Щомісячне нарахування відсотку за кредит – Д-т 951; К-т 684.

4. Погашення підприємства довгострокового кредиту і відсотку за кредит – Д-т 501, 502; К-т 311, 312. Д-т 684; К-т 311.

5. Погашення кредиту дочірніми підприємствами – Д-т 501; К-т 682.

6. Погашення довгострокового кредиту короткостроковим кредитом – Д-т 501; К-т 601.

7. За умови відстрочення (пролонгації), відображається різниця між ставками, як штрафна санкція – Д-т 948; К-т 684.

8. Переведено частину кредиту, яка припадає на звітний рік, до поточних зобов’язань – Д-т 501, 502; К-т 611, 612.

Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Ведеться на рахунку 61. Призначений для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов’язаннями переведеними зі складу довгострокового, протягом 12 місяців з дати балансу. Має два субрахунки: 611, 612. За кредитом – та частина довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу – Д-т 501, 502; К-т 611, 612. А по дебіту – погашення поточної заборгованості, її списання – Д-т 611, 612; К-т 311, 312.

По кредиту рахунок 61 кореспондує з рахунками 50-53, 55.

Облік розрахунків з бюджетом по податкам і платежам 64.

641 – розрахунки за податками;

642 – розрахунки за обов’язками, платежами до бюджету.

А також регламентується ПСБО № 17 «Облік податку на прибуток», ПСБО № 27 «Податкові різниці», яке затверджено наказом Міністерству фінансів України, від 25.01.2011 року.

Порядок нарахування податку на прибуток також регламентується розділом III «Податок на прибуток» податкового кодексу України.

Методологічними основами податкового законодавства стали принципи бухгалтерського обліку.

Порядок визначення об’єкта оподаткування базується на принципі нарахування і відповідності доходів і витрат, згідно з якими для визначення фінансового результату, звітного періоду, необхідно порівняти доходи звітного періоду, з витратами, які були понесені для отримання цих доходів.

Разом з тим є відмінності, до визнання доходів і витрат бухгалтерському і податковому законодавстві. В зв’язку з цим існують різниці між критеріями визнання доходів і витрат в бухгалтерському обліку і податковому законодавстві, що й обумовило виникнення податкових різниць.

Податкові різниці виникають тільки в результаті здійснення господарських операцій, які мають різну оцінку, або критерії визнання в бухгалтерському і податковому законодавстві.

До 2011 року облік податкової різниці і їх відображення в бухгалтерському обліку, регламентується ПСБО 17 «Податок на прибуток».

Згідно з ПСБО 27 суб’єкти господарської діяльності, платники податку на прибуток, повинні надавати фінансову звітність з урахуванням податкових різниць, починаючи з звітних періодів 2012 року.

При визначенні податкового прибутку звітного періоду, за даними бухгалтерського обліку, обліковий прибуток корегується на суму постійних податкових різниць і частини суми тимчасових податкових різниць, які відносяться до звітного періоду.

Згідно з податковим кодексом встановлені ставки податку на прибуток.

Для цілей бухгалтерського обліку виділяють такі податкові різниці, які враховуються при визначенні податкового прибутку за звітний період:

• податкові різниці на доходи (виручки від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг);

• податкова різниця по іншим операційним доходам;

• податкова різниця по іншим доходам;

• податкова різниця по собівартості реалізації продукції, товарів, робіт та послуг;

• податкова різниця по іншим операційним витратам;

• податкова різниця по іншим витратам;

• податкова різниця по надзвичайним доходам і надзвичайним витратам.

Таким чином інформація о податкових різницях буде така ж як і показники звітності про фінансові результати.

Інформація про податкову різницю звітного періоду буде розкривати в звіті про фінансовий результати, форма 2. З цією метою в звіті буде введено IV розділ « Податкові різниці» і V розділ «Узгодження фінансового результату і податкового прибутку, збитку».

Нарахування податку на прибуток відображається в складі витрат, облік яких ведеться на рахунку 98 «Податок на прибуток». До якого відкривається два субрахунки:

981 – податок на прибуток від звичайної діяльності;

982 – податок на прибуток від надзвичайних подій.

Нарахування податку на прибуток відображається проводкою – Д-т 981, 982; К-т 641 (відповідний субрахунок).

В кінці звітного періоду рахунок 98 закривається і його сальдо переноситься в дебіт рахунку 79 «Фінансові результати»:

981 закривається на 791-793;

982 в дебіт 794. Таким чином зменшується прибуток звітного періоду.

Сума нарахованого податку на прибуток відображається в II розділі форми 2 «Звіт про фінансові результати», в статі «Податок на прибуток».

Облік розрахунків з бюджетом по ПДВ ведеться на рахунок 64, субрахунок 641. По кредиту – сума податкових зобов’язань, згідно з податковими накладними, виписками покупцям і замовникам, при реалізації готової продукції товарів, робіт і послуг. Коли першою подією є відвантаження, а другою оплата – Д-т 361, 362; К-т 701-703.

На суму ПДВ (податкові зобов’язання), згідно з податковою накладною – Д-т 701-703; К-т 641.

По дебіту субрахунку 641 (відповідно субрахунку 3-го порядку) відображається податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від постачальників і підрядників. Перша подія – отримання товарів, робіт та послуг, а друга – оплата – Д-т 20, 15, 22, 28; К-т 631, 632.

На суму ПДВ – Д-т 641; К-т 631, 632.

Якщо першою подією є оплата за товари, роботу та послуги, облік податкового кредиту ведеться на рахунку 644. Облік зобов’язань – 643 – Д-т 311, 312; К-т 631, 632.

На суму ПДВ – Д-т 643; К-т 641.

Д-т 631, 632; К-т 311, 312.

На суму ПДВ – Д-т 641; К-т 644.

До бюджету в кінці звітного періоду перераховується різниця між податковими зобов’язаннями (кредитовий облік рахунку 641) і податковим прибутком (дебетовим обліком податкового кредиту) – Д-т 641; К-т 311.