Облік зобов’язань

План:

1. Класифікація і поняття зобов’язань

2. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

3. Облік довгострокових і короткострокових позик банку

1. Класифікація і поняття зобов’язань.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла в наслідок минулих подій іншими юридичними і фізичними особами, погашення якої приведе до зменшення економічних вигід. Облік зобов’язань регламентується ПСБО 11 «Зобов’язання». Згідно з яким зобов’язання визнається і відображається в бухгалтерському обліку при таких умовах:

• його оцінка може бути достовірно визначена;

• існує ймовірність зменшення майбутніх економічних вигід, в наслідок його погашення.

Згідно з цим стандартом, з метою бухгалтерського обліку, зобов’язання поділяються на:

• довгострокові;

• поточні;

• забезпечення;

• непередбачені.

А також поділяються на:

• реальні;

• потенційні.

Реальні зобов’язання виникають на основі договору, контракту одержаного рахунком фактури, сума по них є конкретною, вона відома і прямо вказана у відповідних документах. До них відносять:

• довгострокові;

• поточні зобов’язання. Це зобов’язання, які будуть погашені протягом 12 місяців, з дати балансу, або протягом операційного циклу, якщо він більше року. Поточні зобов’язання включають:

• короткострокові кредити банків, рахунок 60;

• поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, рахунок 61;

• короткострокові векселя видані, рахунок 62;

• короткострокова кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, рахунок 63;

• поточна заборгованість по розрахунках з бюджетом, рахунок 64;

• рахунки 65, 66, 67, 68, 69.

До потенційних зобов’язань належать:

• забезпечення;

• непередбачені зобов’язання – зобов’язання які можуть виникнути в наслідок минулих подій і існування яких буде підтверджено тоді, коли відбудеться, або не відбудеться одна, або більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має контролю.

Ці зобов’язання характеризуються наявною обставиною і невизначеністю кінцевого результату цієї обставини.

Вони відображаються на забалансовому рахунку 04, за обліковою ціною.

Забезпечення – зобов’язання з невизначеною сумою, або часом погашення на дату балансу і поділяються на:

• забезпечення на виплату відпустки працівникам;

• забезпечення на гарантійні зобов’язання;

• забезпечення на вислугу років персоналу;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• забезпечення на виконання капітального ремонту ;

• забезпечення майбутніх виплат і платежів, облік на рахунку 47, який має 8 субрахунків;

• забезпечення відображені в II розділі пасиву балансу, на субрахунку 471 відображення забезпечення виплат відпусток.

Відпустки працівникам надаються впродовж року нерівномірно. Із метою негативного впливу заробітної плати, на час відпустки, на витрати фінансових результатів, а також на суму нарахованого податку на прибуток, підприємство створює забезпечення.

Такі забезпечення нараховуються за встановленим відсотком, щомісячно, рівними частинами, незалежно від фактичної суми нарахованих відпускних і включаються у витрати звітного періоду.

Наприкінці року обов’язково проводять інвентаризацію забезпечень. У результаті якої сума забезпечень коригується і стернується надлишок нарахованого забезпечення.

На субрахунку 471 також ведеться облік обов’язкових відрахувань до ЄСВ.

Нарахування забезпечень відпусток, разом з відрахуванням до ЄСВ відображається проводкою – Д-т 23, 91-94; К-т 471.

А по дебіту субрахунку 471 відображаються його використання, під час відпускних – Д-т 471; К-т 661, 651.

Додаткове пенсійне забезпечення створюється з метою покращення соціального захисту своїх працівників. Підприємства можуть створювати забезпечення для виплат додаткових пенсій.