
- •1. Великий геологічний кругообіг речовин.
- •2. Кора вивітрювання, типи кори вивітрювання.
- •1) За віком утворення і характером залягання:
- •2) За геохімічним типом:
- •3) За речовинним складом, що відображає стадійність вивітрювання:
- •3. Малий біологічний кругообіг речовин.
- •4. Міграційні потоки елементів.
- •5. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції.
- •6. Баланс ґрунтоутворення.
- •7. Загальна схема ґрунтоутворення.
- •8. Концепція елементарних ґрунтотворних процесів
- •9. Тип ґрунтоутворення.
6. Баланс ґрунтоутворення.
Ґрунтоутворюючий процес складається з 4-х компонентів речовинно-енергетичного балансу:
притоку речовини й енергії в ґрунт;
перетворення речовин і енергії в грунті;
переміщення речовин і енергії в ґрунті;
відтоку речовин і енергії з ґрунту.
Всі ці складові утворюють єдність, визначають направленість ґрунтоутворюючого процесу, будову, склад і властивості ґрунту. Баланс речовин при ґрунтоутворенні - це співвідношення між приходом речовин в ґрунт та їх відтоком з нього за певний відрізок часу.
В.А. Ковда визначив декілька форм балансу речовин залежно від довжини охопленого ним часу: 1) віковий, який має геологічний відрізок часу і зв'язаний з формуванням геоморфології місцевості;
періодичний (циклічний), який охоплює відрізок часу приблизно 11-22 років, очевидно, пов'язаний з періодичною активністю Сонця;
річний, який вкладається в річний гідрологічний цикл території;
на зрошуваній території виділяють міжполивний баланс речовин, який складається з коротких відрізків часу між поливами.
Можна виділити окремо баланс органічної речовини, азоту, води, мінеральних елементів, легкорозчинних солей.
У процесі ґрунтоутворення розрізняються прибуткові і видаткові статті балансу.
До прибуткових статей балансу належать:
прихід С, N, зольних елементів з опадом і рештками рослин і тварин;
прихід тих самих елементів з кореневими виділеннями;
прихід N з атмосфери за рахунок азотфіксаторів;
прихід N з опадами;
прихід речовин з вітровим пилом;
прихід з твердим поверхневим стоком;
прихід з рідким поверхневим стоком;
прихід з капілярною каймою ґрунтових вод;
прихід з боковим (внутрішнім ґрунтовим) стоком;
10) прихід з добривами, меліорантами, зрошуваною водою. Видаткові статті балансу ґрунту:
1) захоплення рослинами N і зольних елементів для утворення щорічного приросту;
втрати азоту за рахунок денітрифікації;
втрати С при мінералізації рослинного опаду і гумусу;
вимивання речовин низхідним током води за границю ґрунтового
профілю - у грунтові води;
винос речовин всередині ґрунтовим стоком;
винос речовин поверхневим твердим стоком;
винос речовин поверхневим рідким стоком;
втрата речовин за рахунок дефляції;
винос N, С, мінеральних елементів з урожаєм сільсько
господарських культур, сіном, деревиною.
Різні речовини в одному і тому ж грунті можуть мати різний баланс: позитивний, від'ємний, нульовий.
Позитивний баланс характеризується акумуляцією речовин у грунті, яка може бути абсолютною, відносною і залишковою. Глобальне значення має абсолютна акумуляція вуглецю і азоту атмосфери, що відбувається в процесі життєдіяльності зелених рослин і азотофіксуючих мікроорганізмів. Ці елементи накопичуються у лісовій підстилці, степовій повсті, в гумусовому горизонті. Акумуляція може бути зумовлена надходженням речовин в грунт із ґрунтових вод, поверхневого і бокового стоків води. Це характерно для аридного клімату: вода випаровується, а речовини залишаються в грунті. В гумідному кліматі зазвичай речовини не накопичуються, оскільки винос перевищує прихід речовин. Однак можуть накопичуватися кремній, алюміній, залізо, кальцій у вигляді СаС03, що спричинене привнесенням твердих частинок заплавними водами, делювіальним стоком, вітром. Формуються грунти абсолютного акумуляційного балансу речовин: заплавні, намиті, навіяні.
Відносна акумуляція речовин - збагачення верхньої частини профілю ґрунту мінеральними біофільними елементами внаслідок перекачування цих елементів рослинами з нижніх горизонтів або з нижньої частини товщі у поверхневі горизонти, хоч ґрунт в цілому їх не накопичує.
Вона залежить від вибіркової здатності рослин поглинати поживні речовини. Про ступінь відносної акумуляції різних хімічних елементів судять за коефіцієнтом біологічного поглинання А:
Ах = Іх/пх,
де їх - вміст елемента χ у золі рослин; пх - вміст елемента χ у
ґрунті, на якому росте рослина: для Р і S дорівнює 100ц; Са, Щ, К дорівнює 10л; МЛ, Си, Мо дорівнює ті; 8І, А1, Ре, Ті, V дорівнює 0,1-0,001л.
Як визначив О.І.Перельман, залишкова акумуляція - це відносне накопичення в грунті речовин, які залишаються на місці при виносі інших, більш рухливих компонентів.
Від'ємний баланс спостерігається, коли винос речовин перевищує їх привнесення. Це відбувається в гумідних областях та ще на гірських еродованих схилах: привнесення речовин не компенсує виносу їх поверхневим чи внутріґрунтовим низхідним током. Збіднення грунтів може бути загальнопрофільне і погоризонтне. Наприклад, профіль підзолистого ґрунту збіднений на катіони; в аридних ґрунтах відбувається винос легкорозчинних солей тільки на деяку глибину.
Нульовий баланс характеризується тим, що винос і притік речовин скомпенсовані.
Водний баланс і водний режим ґрунтів є регуляторами балансу речовин. В.А. Ковда виділив такі типи балансу речовин: різко від'ємний, від'ємний, зрівноважений, змінний, позитивний, накопичувальний.
Різко від 'ємний - характерний для схилів рівнинних територій з ерозійно-промивним водним режимом, для розораних схилів рівнинних територій:
S = So + R - FSs - FSm - FL, де S - кількість речовин у кінці балансового періоду; So - на початку балансового періоду; R - кількість речовини атмосферних опадів; FSs - поверхневого стоку (розчинний матеріал); FSm - поверхневого стоку (твердий матеріал); FL - внутріґрунтовий боковий стік.
Від 'ємний баланс - властивий для територій з промивним водним режимом, формується на дренованих плато і рівнинах з глибокими ґрунтовими водами; опади переважають над випаровуванням: S = So + R - FSs - FSm - FL - In, де In - інфільтрація (низхідний стік).
У таких умовах формуються ґрунти під лісом. Зрівноважений баланс спостерігається при непромивному водному режимі, характерний для територій аридного і напіваридного клімату, де глибина ґрунтових вод більша 7 м. У таких умовах речовини з ґрунту виносяться шляхом поверхневого і бокового токів води: S = So + R + FSs + FSm + FL. Формуються ґрунти: степові чорноземи, каштанові, бурі напівпустельні, сіроземи.
Змінний баланс спостерігається при вологому кліматі, на рівнинах або зниженнях рельєфу, з рівнем ґрунтових вод 1-3 м, слабовід-тічних ґрунтових водах. Може бути позитивним, від'ємним і нульовим. Формуються чорноземно-лучні, напівболотні, болотні ґрунти лісостепу.
S = So + R + GW + FSs + FL - In де GW - надходження речовин з капілярною каймою ґрунтових вод.
Позитивний баланс забезпечуються намивним водним режимом. Він формується у заплавах і дельтах річок, що періодично пересихають:
S = So + R + FSm + FSs + FL + GW + FW + In де FW - надходження речовин, які приносяться намивними водами. Накопичувальний баланс формується при випітному водному режимі; характерний для солончаків з глибиною ґрунтових вод 1-3 м: S = So + R + FLm + FLs + GW . У цій формулі GW > R > FLm > FLs.