4. Міграційні потоки елементів.

Поведінка будь-якого елемента в конкретних екосистемах біос­фери та їх ґрунтах визначається комплексом міграційних параметрів:

• хімічними властивостями елемента і його сполук;

• роллю у технобіогеохімічних процесах (біофільністю, технофіль-ністю, геохімічною активністю, міграційною здатністю у розчинах);

• співвідношенням між його біологічним, геологічним і техноген­ними циклами.

У цілому баланс елемента в екосистемі може бути як позитив­ним, так і негативним. Утворюються зони концентрації тих чи інших елементів і зони збіднення, що відображається на хімізмі ґрунтів і ґрунтового покриву загалом.

Під міграцією речовин на земній поверхні розуміють усі форми їх переміщення, розподілу і накопичення. Міграція речовин відбу­вається в міграційних потоках. Потоки проходять під впливом: сили тяжіння - гравітаційний потік; руху повітряних мас - еоловий потік;

руху води - водний потік; потреб в елементах живлення організма­ми і повернення їх в середовище - біологічний циклічний потік; пере­міщення організмів по території - біогенний потік; переміщення ве­ликих мас речовин людиною в їх господарській діяльності - антро­погенний, або техногенний потік.

руху води - водний потік; потреб в елементах живлення організма­ми і повернення їх в середовище - біологічний циклічний потік; пере­міщення організмів по території - біогенний потік; переміщення ве­ликих мас речовин людиною в їх господарській діяльності - антро­погенний, або техногенний потік.

У природі перевагу має водний потік. Залежить він від ступеня дисперсності речовин, розчинності. Б.Б.Полинов встановив 5 груп міграції речовин при елювіальному вивітрюванні і ґрунтоутворенні з відносним значенням їх щодо геохімічної рухливості (п):

• що енергійно виносяться (СІ, Вг, І, S) - 10п

• що легко виносяться (Ca, Na, К, Mg) - η

• рухливі (Si0₂, Ρ, Μη) - 0.1η

• слабко рухливі (Fe, Al, Ті) - 0,01η

• інертні (Si0₂ кварцу) - 0 η

В.А.Ковда виділив групи речовин за їх педохімічною рухливі­стю і розробив педогеохімічну класифікацію ґрунтових вод (табл. 12). Крім водного потоку, важливе значення у міграції речовин у природі має

атмосферний перенос речовин вітром і техногенний кругообіг речовин (дерево, вугілля, нафта, зерно).

5. Геохімічні бар'єри та ареали акумуляції.

Швидкість руху речовин в глобальних, регіональних і локаль­них технобіогеохімічних потоках залежить від: 1) фізико-хімічних характеристик речовин (активність, розчинність); 2) характеру се­редовищ, через яке переміщується цей потік.

У зв'язку з тим, що на шляху руху потоку речовини середови­ще мінливе, виникають ділянки, де умови міграції інші, що призво­дить до зменшення рухливості деяких речовин, їх накопичення, тоб­то до виникнення геохімічних бар'єрів. Бар'єрами можуть бути: окис-нення, випаровування, відновлення, кислотність, лужність, адсорб­ція. За формою бар'єри можуть бути лінійними і площинними.

Ареал акумуляції визначається територією, яка містить декіль­ка ландшафтів і природних областей, де утворюються однотипові вто­ринні грунтові сполуки, їх переміщення, осадження, накопичення в грун­тах, ґрунтових водах. Ареали акумуляції поділяються на:

1. дуже широкі - R₂0₃, Si0₂;

2. помірно широкі - CaMg(C0₃)₂, CaC0₃, MgC0₃;

3. вузькі - Na₂S0₄, MgS0₄, NaCl, Na₂C0₃;

4. дуже вузькі - NaN0₃, KN0₃, CaCl₂, MgCl

Біогеохімічні процеси диференціюють земну поверхню. Водний міграційний потік речовин формує на земній поверхні три головні геохімічні пояси: а) пояс виносу; б) пояс транзиту; в) пояс акуму­ляції. Це проявляється як в масштабі окремо взятого підвищення, при­леглого до нього схилу, підніжжя аж до річкового басейну; так і в зв'язці гірської системи і низини чи в зв'язці суші і океану в цілому. Ці три типи земної поверхні геохімічно з'єднані в каскадні ландшафтно-геохімічні системи. Вони включають конкретні екосистеми і поєднані одним водноміграційним потоком речовин від вищого рівня до ни-щого. Міграція речовин у каскадних ландшафтно-геохімічних сис­темах регулюється характером потоку і геохімічними бар'єрами, в результаті чого відбувається диференціація суші. При цьому фор­муються такі місця: 1) виносу - автономні (елювіальні) геохімічні не­залежні ландшафти, де розчинні сполуки виносяться, а акумулюють­ся SiO,, R₂0₃; 2) область транзиту - геохімічні підлеглі транзитні лан­дшафти, у яких частково акумулюються СаС0₃, Na₂C0₃, CaS0₄, Na₂S0₄, MgS0₄, NaCl, CaCl₂, NaN0₃; 3) пояси акумуляції, в яких

формуються геохімічні підлеглі акумулятивні ландшафти, де нако­пичуються найбільш розчинні і високодисперсні продукти вивітрю­вання та ґрунтоутворення (рис.ЗО).

Вертикальні внутрішньогрунтові міграційні потоки мають як низхідний, так і висхідний характер упродовж року. Дані потоки фор­мують генетичні горизонти ґрунтового профілю. Суттєве значення при цьому мають біогенні потоки речовин, які утворюються жит­тєдіяльністю організмів.