3.3 Організація економічного аналізу

Організацію аналітичної роботи на підприємстві можна поділити на такі еапи: визначення суб’єктів і об’єктів аналізу, вибір організаційних форм дослідження; планування аналітичної роботи; інформаційне забезпечення аналізу; аналітичне опрацювання даних; документальне оформлення результатів аналізу.

В практиці аналітичної роботи розрізняють дві організаційні форми: централізовану і децентралізовану. Ценралізована форма передбачає зосередження всієї аналітичної діяльності у спеціальному структурному підрозділі, що гарантує єдність методичного забезпечення аналізу, чіткий розподіл функцій між виконавцями, можливість використання прогресивних інформаційних технологій.

Децентралізована форма передбачає, що аналіз проводять працівники функціональних підрозділів відповідно до їх компетенції.

Незалежно від організаційних форм методичне керівництво аналітичними дослідженнями здійснюється: на великих підприємствах – заступником директора з економічних питань (головним економістом), а на середніх і малих – головним бухгалтером.

Планування аналітичних досліджень на підприємстві організовує керівник аналітичної служби, який формує план аналітичної роботи і план (програму) конкретного аналізу.

Відповідальним етапом економічного аналізу є збирання і підготовка інформації, яка передбачає перевірку її за формою і змістом. На першому рівні перевірки необхідно переконатися у повноті зібраної інформації, правильності арифметичних підрахунків, спрощенні числових даних, зіставимості показників, які містяться в різних джерелах.

На етапі аналітичного оброблення даних, передбачається вибіл конкретних методів аналізу до оброблення зібраної інформації відповідно до мети аналізу та їх реалізацію.

Результати аналізу можуть бути оформлені у вигляді таких документів: пояснювальна записка, аналітична довідка, аналітичний висновок. Пояснювальну записку складають переважно при скеруванні результатів аналізу вищому органу управління чи контролю. Вона містить висновки про результати господарської діяльності підприємства і пропозиції щодо їх поліпшення. В аналітичній довідці подають результати аналізу, які призначені для внутрішнього користування. Аналітичний висновок готується, коли аналіз проводить стороння організація.

Тема 4. Аналіз фінансового стану підприємства

4.1 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

4.2 Загальна оцінка фінансового стану

4.3 Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства

4.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

4.5 Аналіз ділової активності підприємства

4.1 Завдання та інформаційне забезпечення аналізу

Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників ,що відображають наявність, розміщення та ефективність використання фінансових ресурсів підприємства, його наявні й потенційні фінансові можливості. Фінансовий стан визначається здатністю підприємства формувати і залучати кошти, повертати борги і покривати збитки.

Користувачами аналізу є власники, акціонери підприємства, інвестори, кредитори, постачальники, конкуренти, держава в особі контролюючих органів, персонал та менеджери підприємства, аудитори, консультанти, консалтингові фірми, фондові біржі, засоби масової інформації, асоціації, профспілки.

Фінансовий аналіз може бути зовнішім і внутрішнім, кожний з яких ретроспективним, поточним і перспективним.

Основними джерелами для аналізу фінансового стану є фінансова звітність: форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №3 «Звіт про рух грошових коштів», форма №4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності». Окрім перерахованих форм фінансової звітності можуть бути використанні дані статистичної і податкової звітності.

Аналіз фінансового стану це частина фінансового аналізу, що зумовлює використання методів і прийомів фінансового аналізу, основними серед яких є:

а) горизонтальний аналіз – базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників. В процесі його використання розраховують абсолютні і відносні зміни окремих показників або груп фінансової звітності;

б) вертикальний аналіз – базується на розрахунку структури окремих підсумкових показників фінансової звітності;

в) аналіз фінансових коефіцієнтів;

г) факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів на зміну фінансового показника.