7.4 Аналіз продуктивності праці

Результат процесу виробництва залежить від рівня продуктивності праці, тобто ефективності затрат праці, яка визначається обсягом продукції, виробленої за одиницю часу (година, зміна, місяць, рік), або кількістю часу, затраченого на виготовлену одиницю продукції.

Основні показники вимірювання продуктивності праці.

Середньорічний виробіток продукції на одного працівника. Відношення річного обсягу виробленої продукції до середньооблікової кількості працівників основної діяльності. Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним працівником за рік, величина якого залежить від виробітку продукції одним робітником і частки робітників у кількості працівників.

Середньорічний виробіток продукції одним робітником. Відношення річного обсягу виробленої продукції до кількості робітників. Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним робітником за рік, на величину якого впливає середня кількість відпрацьованих днів одним робітником і середньоденний виробіток продукції одним робітником.

Середньоденний виробіток продукції одним робітником. Відношення річного обсягу виробленої продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітниками за рік днів. Характеризує середній обсяг продукції, виробленої одним робітником за день, величина якого залежить від середньої тривалості робочого дня (зміни) і середнього динного виробітку продукції одним робітником.

Середньогодинний виробіток продукції одним робітником. Відношення річного обсягу виробленої продукції до загальної кількості відпрацьованих усіма робітникми за рік годин.

Факторний аналіз річної продуктивності праці можна провести за такою моделлю:

де середньорічний виробіток продукції на одного робітника

– частка робітників у загальній кількості працівників;

– середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за рік;

Тс – середня тривалість робочого дня;

– середнього динний виробіток продукції одним робітником.

7.5 Аналіз оплати праці

Фонд оплати праці – кошти, нараховані за певний період підприємствами до виплати працівникам відповідно до чинного трудового законодавства.

Під час аналізу впершу чергу слід розрахувати абсолютне та відносне відхилення фактичної величини фонду оплати від запланованої або у порівнянні з попереднім періодом. Розрізняють годинний, денний і місячний фонди оплати праці. Годинний фонд оплати праці містить кошти, нараховані за відпрацьовані людино-години при нормальній тривалості робочого дня; денний фонд оплати праці – це годинний фонд, а також оплата за невідпрацьовані протягом дня голини, але такі, що підлягають оплаті згідно з чинним законодавством; місячний охоплює денний фонд оплати праці та інші виплати за невідпрацьовані протягом місяця години.

На основі видів фондів оплати праці розраховують середньогодинну, середньомісячну, середньорічну заробітну робітників або працівників. Середньогодинна заробітна плата визначається як відношення годинного фонду оплати праці до кількості людино-годин, відпрацьованих всіма робітниками; середньоденна – як відношення денного фонду оплати праці до кількості людино-днів, відпрацьованих всіма робітниками; середньомісячна – як частка від ділення місячного фонду оплати праці на середньооблікову кількість робітників або працівників.

Факторний аналіз фонду оплати праці можна провести на основі такої функціональної моделлі:

Зміна середнього заробітку працівників за певний проміжок часу характеризується його індексом ( ), який визначають як відношення середньої оплати праці за звітний період до середньої оплати працівника основної діяльності у базовому періоді. Аналогічно розраховують індекс середньорічного виробітку продукції одним працівником ( . На основі проведених обчислень визначають коефіцієнт випередження зростання продуктивності праці над заробітної платою:

Нормальним значенням даного показника є перевищення темпів середньорічної виробітки над середньорічними темпами зростання заробітної плати.