4.5 Аналіз ділової активності підприємства

Ділова активність підприємства в широкому розумінні – це господарська діяльність суб’єкта господарювання, сукупність його дій, спрямованих на забезпечення динамічності свого розвитку, досягнення поставлених цілей, ефективне використання виробничого потенціалу, розширення ринків збуту підприємства.

Розгядаючи ділову активність, для її оцінки слід застосовувати й інші якісні і кількісні критерії.

До якісних критеріїв оцінки ділової активності підприємства належать: широта внутрішніх і зовнішніх ринків збуту продукції, його конкурентоспроможність, ділова репутація, наявність стабільних зв’язків з покупцями, споживачами і т. п.

Кількісна оцінка здійснюється за такими основними напрямами:

– аналіз динаміки загальних показників господарської діяльності;

– аналіз ефективності використання ресурсів підприємства.

Найзагальнішими показниками, за якими можна зробити достатньо інформативні висновки щодо загальної тенденції розвитку суб’єкту господарювання, його ділової активності є таке співвідношення темпів зростання середньорічної вартості активів, обсягу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та чистого прибутку:

(14)

де – темп зростання чистого прибутку;

– темп зростання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

– темп зростання вартості активів.

Це співвідношення трактують як найбільш бажане між темповими значеннями основних характеристик ділової активності. Їх розрахунок пропонується провести з використанням таблиці 6.

Ефективність використання ресурсів підприємства може характеризуватися показниками оборотності капіталу, середньою тривалістю обороту, коефіцієнтом оборотності основних засобів, коефіцієнтом оборотності дебіторської заборгованості, середньою тривалістю обороту дебіторської заборгованості, коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, середньою тривалістю обороту кредиторської заборгованості.

Для розрахунку показників оборотності капіталу використовують формули:

,

де К_о – коефіцієнт оборотності капіталу;

ЧД – чистий доход (виручка) від реалізації продукції;

– середня сума капіталу за період, що аналізується.

,

де Т_о – середня тривалість обороту капіталу;

Д – кількість календарних днів у періоді, що аналізується (360 днів).

Коефіцієнт оборотності основних засобів розраховують діленням чистого доходу (виручки) реалізації на середню вартість основних засобів:

,

– середньорічна вартість основних засобів.

Коефіцієнт оборотності запасів розраховують діленням собівартості реалізованої продукції на середню вартість запасів за період, що аналізується.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості обчислюють діленням чистого доходу (виручки) від реалізації на середнє за період, що аналізується величину дебіторської заборгованості.

Середню тривалість обороту дебіторської заборгованості розраховують діленням тривалості періоду, що аналізується, на величину коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості розраховують діленням чистого доходу від реалізації продукції на величину середньої за період, що аналізується, кредиторської заборгованості.

Середню тривалість обороту кредиторської заборгованості розраховують діленням тривалості періоду, що аналізується, на величину коефіцієнта оборотності кредиторської заборгованості.