Завдання № 40 (1-3 чол)

Опис предметної області

«Система реєстрації та класифікації надзвичайних ситуацій на об’єкті з радіаційною технологією»

Дана інформаційно-пошукова система повинна зберігати дані про аварійні ситуації та проведення післяаварійного контролю за вмістом забруднюючих речовин у навколишньому середовищі, а також проводити оцінку післяаварійної обстановки та надавати перелік рекомендованих контрзаходів для збереження здоров’я населення і проводити їх економічну оцінку.

Незапланована подія на любому об’єкті з радіаційною або радіаційно-ядерною технологією кваліфікується як радіоактивна аварія, якщо під час цієї події відбувається втрата контролю над джерелом та реальне (чи потенційне) опромінення людей, пов’язане із втратою контролю над джерелом.

Масштаб радіаційної аварії визначається розміром території, а також чисельністю персоналу і населення, які опинились в зоні її виникнення. За масштабами радіаційні аварії поділяються на два великих класи: промислові та комунальні.

За масштабами комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на: локальні, якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч осіб; регіональні, при яких в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, одних або декількох адміністративних районів і навіть областей, а загальна кількість втягнутого в аварію населення перевищує десять тисяч осіб; глобальні - це комунальні радіаційні аварії, внаслідок яких в зоні впливу аварії опинилась значна частина (чи вся) території країни та її населення.

В розвитку комунальних радіаційних аварій виділяють три основних часових фази:

1. рання (гостра) фаза аварії – фаза проникнення радіоактивних речовин у навколишнє середовище, яка закінчується формуванням радіоактивно-забруднених приміщень і територій;

2. середня фаза аварії, або фаза стабілізації (~1 рік) – період стабілізації радіоактивного забруднення;

3. пізня фаза аварії, або фаза поновлення (починається через 1-2 роки після початку аварії) – період спадання рівня радіоактивного забруднення (до "фонового") як за рахунок фізичних і екологічних процесів, так і внаслідок контрзаходів.

Радіаційний контроль об’єктів навколишнього середовища, продуктів харчування та питної води проводиться на всіх фазах аварії. Об’єм і структура цього контролю може бути різною та визначається спеціальним методично-регламентуючим документом.

Види контрзаходів

До контрзаходів відносяться заходи, реалізація яких приводить до запобігання або пониження індивідуальних чи колективних доз аварійного опромінення населення, або заходи, які зменьшують (компенсують) величину збитку для здоров’я, пов’язаного з цим аварійним опроміненням (соціально-економічні та медичні пільги, грошові компенсації, покращення якості харчування та ін.)

В залежності від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівня прогнозних аварійних доз опромінення контрзаходи умовно діляться на термінові, невідкладні і довгострокові.

До термінових відносяться такі контрзаходи, проведення яких приводить до відвертання таких рівнів доз гострого та хронічного опромінення особи з населення, які створюють небезпеку виникнення радіаційних ефектів, що визначаються клінічно. Контрзаходи кваліфікуються як невідкладні, якщо їх реалізація спрямована на відвертання детерміністичних ефектів. До довгострокових належать контрзаходи, спрямовані на відвертання доз короткочасного чи хронічного опромінення, значення яких, як правило, нижче порогів індукування детерміністичних ефектів.

Для того щоб визначити, які контрзаходи потрібно проводити аналізується поглинута доза (Гр) наступних органів людини: все тіло, легені, шкіра, щитовидна залоза, кришталик ока, гланди, плід.

Система повинна проводити реєстрацію та класифікацію надзвичайних ситуацій та об’єктів на яких відбулася аварія та рекомендувати контрзаходи щодо опромінення населення.