Розділ 4. Бази даних.

Тема 4.1. Види баз даних. Структура та зв’язки між таблицями. Бази даних

З погляду користувача, база даних – це програма, яка забезпечує роботу з інформацією. При запуску такої програми на екрані, як правило, з'являється таблиця, проглядаючи яку користувач може знайти відомості, що цікавлять його. Якщо система дозволяє, то він може внести зміни в базу даних: додати нову інформацію або видалити непотрібну.

З погляду програміста, база даних – це набір файлів, що містять інформацію. Розробляючи базу даних для користувача, програміст створює програму, яка забезпечує роботу з файлами даних.

В даний час існує достатньо велика кількість програмних систем, що дозволяють створювати і використовувати локальні (dBASE, FoxPro, Access, Paradox) і видалені (Interbase, Oracle, Sysbase, Infomix, Microsoft SQL Server) бази даних.

В склад Delphi входять компоненти, що дозволяють писати програми роботи з файлами даних різних систем: від dBASE до Informix і Oracle. Крім того, Delphi надає утиліту Borland Database Desktop, яка дозволяє програмісту створювати файли баз даних в різних форматах.

Класифікація баз даних

Залежно від розташування програми, що використовує дані, і самих даних, а також способу розділення даних між декількома користувачами розрізняють локальні і видалені бази даних.

Локальна база даних

Дані локальної бази даних (файли даних) знаходяться на одному (локальному) пристрої, як якого може виступати диск комп'ютера або мережний диск (диск іншого комп'ютера, що працює в сіті).

Для забезпечення розділення даних (доступу до даних) між декількома користувачами, як яких виступають програми, що працюють на одному або декількох комп'ютерах, в локальних базах даних використовується метод, що отримав назву блокування файлів. Суть цього методу полягає в тому, що поки дані використовуються одним користувачем, інший користувач не може застосовувати ці дані, тобто дані для нього закриті, заблоковані.

Paradox, dBase, FoxPro і Access – це локальні бази даних.

Віддалена база даних

Дані (файли) видаленої бази даних знаходяться на віддаленому комп'ютері. (Слід звернути увагу, що каталоги віддаленого комп'ютера не можуть розглядатися як мережні диски.)

Програма роботи з видаленою базою даних складається з двох частин: клієнтській і серверній. Клієнтська частина програми, що працює на комп'ютері користувача, забезпечує взаємодію з серверною частиною програми; за допомогою запитів, переданих на віддалений комп'ютер, забезпечується доступ до даних.

Серверна частина програми, що працює на віддаленому комп'ютері, приймає запити, виконує їх і пересилає дані клієнтській програмі. Запити є командами, представленими на мові SQL (Structured Query Language) – мові структурованих запитів.

Програма, що працює на видаленому сервері, проектується так, щоб забезпечити одночасний доступ до інформації декільком користувачам. При цьому для забезпечення доступу до даних замість механізму блокування файлів використовують механізм транзакцій.

Транзакція – це деяка послідовність дій, яка повинна бути обов'язково виконана над даними перед тим, як вони будуть передані. У разі виявлення помилки під час виконання будь-якої з дій вся послідовність дій, складова транзакцію, повторюється знову. Таким чином, механізм транзакцій забезпечує захист від апаратних збоїв. Він також забезпечує можливість багатокористувацького доступу до даних.

Розробка видаленої бази даних – досить складна і трудомістка задача. Її рішення припускає наявність в розробника глибоких знань і достатньо великого досвіду. Тому в даній книзі задача розробки видалених баз даних не розглядається.