ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………………………………………………………5

Розділ І. Об’єктно-орієнтоване програмування

Тема 1.1. Візуальне програмування ……………………………………………………......….6

Тема 1.2. Приклади та застосування інкапсуляції, успадкування, поліморфізму ……….....8

Тема 1.3. Бібліотека візуальних компонентів VCL та її базові класи ………......………….10

Клас TWinControl ............................................................................................................10

Клас TCustomControl ......................................................................................................11

Клас TGraphicControl ......................................................................................................11

Тема 1.4. Обробка виняткових ситуацій ………......………………………………………...13

Використання виняткових ситуацій ..............................................................................13

Протоколювання виняткових ситуацій .........................................................................14

Коди помилок у виняткових ситуаціях .........................................................................15

Виняткова ситуація EAbort. Функція Assert .................................................................18

Розділ ІІ. Мови програмування Object Pascal

Тема 2.1. Середовище Delphi ...................................................................................................20

Тема 2.2. Елементи мови Object Pascal ...................................................................................24

Коментарі ........................................................................................................................24

Логічні вирази .................................................................................................................24

Тема 2.3. Типи даних, процедури та функції ..........................................................................26

Вказівники та динамічна пам'ять ..................................................................................26

Процедурні типи .............................................................................................................28

Тема 2.4. Управляючі структури Object Pascal .......................................................................31

Поєднання конструкцій. Застосування на прикладах .................................................31

Розділ ІІІ. Програмування в середовищі Delphi.

Тема 3.1. Застосування списків. Способи запису/читання зі списків....................................33

Тема 3.2. Масиви ........................................................................................................................36

Пошук мінімального (максимального) елемента масиву.............................................36

Пошук в масиві заданого елемента ...............................................................................38

Тема 3.3. Робота з файлами .......................................................................................................39

Помилки відкриття файлу. Приклади застосування ....................................................39

Тема 3.4. Типи даних визначені програмістом .......................................................................41

Показники ........................................................................................................................41

Динамічні змінні .............................................................................................................42

Тема 3.5. Графічні програми .....................................................................................................43

Бітові образи ....................................................................................................................43

Мультиплікація ...............................................................................................................43

Тема 3.6. Приклади застосування анімацій у Delphi ..............................................................46

Тема 3.7. Рекурсія .......................................................................................................................52

Крива Гільберта ..............................................................................................................52

Пошук шляху ...................................................................................................................55

Пошук найкоротшого шляху .........................................................................................60

Тема 3.8. Компоненти для інтернету ........................................................................................62

Розділ ІV. Бази даних.

Тема 4.1. Вид баз даних. Структура та зв’язки між таблицями ............................................64

Тема 4.2. Модифікація структури таблиці в BDE ..................................................................66

Зміна структури таблиці ................................................................................................66

Встановлення перевірок правильності .........................................................................66

Задання вторинних індексів ...........................................................................................66

Тема 4.3. Об’єкти відображення даних бази даних Delphi ....................................................68

Класифікація компонентів відображення даних …………………………………….68

Елемент керування ТDBGrid …………………………………………………………68

Компонент TDBEdit ………………………………………………………...................69

Компонент TDNavigator ……………………………………………………………….69

Тема 4.4. Обчислювальні поля і поля підстановки в Delphi .................................................70

Створення поля підстановки (поля синхронного перегляду) ……………………….70

Обчислювальні поля …………………………………………………………………...70

Тема 4.5. Компонента TBDEdit .................................................................................................72

Тема 4.6. Переміщення по записам таблиці. Набір методів і властивостей TDataSet …….73

Тема 4.7. Налаштування фільтрів ............................................................................................77

Тема 4.8. Приклади застосування пошуку …………………………………………………...79

Тема 4.9. Поєднання різних видів пошуку ..............................................................................81

Тема 4.10. Типи даних та пошук в діапазоні ...........................................................................83

Список літератури ....................................................................................................................84

Вступ

Самостійну роботу ми розглядаємо як важливий фактор засвоєння навчального матеріалу, про що свідчать психолого-педагогiчнi дослідження. Метою самостійної роботи є формування самостiйностi студента, його вмінь, знань, навичок, що здійснюється опосередковано через зміст i методи всіх видів учбових занять.

Самостійна робота – це робота студентів, яка планується та виконується по завданню і при методичному керівництві викладача, але без його безпосередньої участі. Самостійна робота студентів необхідна не тільки для оволодіння певною дисципліною, але й для формування навичок самостійної роботи взагалі, в учбовій, науковій, професійній діяльності, здібності приймати на себе відповідальність, самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації і т.д. Незалежно від спеціалізації і характеру роботи, будь-який починаючий спеціаліст повинен мати фундаментальні знання, професійні вміння і навички діяльності свого профілю, досвід творчої і досвідної діяльності по рішенню нових проблем, досвідом соціально-оціночної діяльності. Дві останні складові освіти формуються як раз в процесі самостійної роботи студентів.

Самостійна робота вирішує задачі всіх видів учбової роботи. Ніякі знання, якщо вони не підкріпленні самостійною діяльністю, не можуть стати справжнім надбанням людини. Крім того, самостійна робота має виховне значення: вона формує самостійність не тільки як сукупність вмінь та навичок, але й як рису характеру, яка грає суттєву роль у структурі особистості сучасного спеціаліста вищої кваліфікації.

Самостійна робота студентів систематично контролюється викладачем. Основою для самостійної роботи служить науково-теоретичний курс, комплекс отриманих студентами знань. При видачі завдань студенти отримують інструкції по їх виконанню, методичні вказівки, посібники, перелік необхідної літератури.

Самостійна робота сприяє:

• поглибленню і розширенню знань;

• формування інтересу до пізнавальної діяльності;

• оволодінню прийомами процесу пізнання;

• розвитку пізнавальних здібностей.

Тому вона стає головним резервом підвищення ефективності підготовки спеціалістів.

Самостійна робота планується для доопрацювання матеріалів лекцій та лабораторних робіт, додаткового ознайомлення з технологіями об’єктно-орієнтованого програмування.

Враховуючи різноманітну тематику при виконанні самостійної роботи студентів плануються наступні форми контролю: потокове опитування під час проведення лабораторних робіт, захист лабораторних робіт у відведені терміни.

Розділ 1. Об’єктно-орієнтоване програмування

Тема 1.1. Візуальне програмування.

Скільки існує програмування, стільки існують у ньому і тупики, у які воно постійно попадає, і з яких постійно потрібно виходити. Один з таких тупиків або криз не дуже давно було зв'язано з розробкою графічного інтерфейсу користувача. Програмування вручну, всяких звичних користувачу вікон, кнопок, меню, обробка подій миші і клавіатури, включення в програми зображень і звуку вимагало усе більше і більше часу програміста. Цей сервіс починав займати до 80-90% обсягу програмних кодів. Причому вся ця праця нерідко пропадала майже впусту, оскільки через рік – мінявся загальноприйнятий стиль графічного інтерфейсу і усім приходилося починати заново.

Вихід з цієї ситуації позначився завдяки двом підходам. Перший з них – стандартизація багатьох функцій інтерфейсу, завдяки чому з'явилася можливість використовувати бібліотеки, наявні, наприклад, у Windows. Був створений API Windows – користувальницький інтерфейс Windows, що містить безліч корисних функцій. Самі функції API Windows постійно удосконалюються, їхнє число росте, але при цьому оголошення функцій, їхній інтерфейс, не змінюються. При зміні стилю графічного інтерфейсу (наприклад, при переході від Windows 3.x до Windows 95) додатки змогли автоматично пристосовуватися до нової системи без якого-небудь перепрограмування.

На цьому шляху створилися прекрасні умови для piшення однієї з найважливіших задач удосконалювання техніки програмування – повторного використання кoдів. Один раз розроблені вами форми, компоненти, функції могли бути згодом неодноразово використані вами чи іншими програмістами для piшення їхніх задач. Кожен програміст одержав доступ до напрацювань інших програмістів і до величезних бібліотек, створеним piзними фірмами. Причому була забезпечена сумісність програмного забезпечення, розробленого на piзних алгоритмічних мовах. Delphi дає вам багатий інструментарій для повторного використання розроблених вами кодів. Ви можете piзними шляхами зберігати фрагменти своїх розробок (типові діалогові вікна, функції, компоненти) і використовувати їх з необхідними змінами в наступних своїх проектах. У такий спосіб у вас згодом складаються власні бібліотеки, що кардинально прискорюють роботу над новими проектами, допомагаючи в той же час зберігати єдиний стиль розроблювальних додатків (це ознака професіоналізму).

Другим революційним кроком, що кардинально полегшив життя програмістів, з'явилася поява візуального програмування, що виникло у Візуальний Основний і найшли блискуче втілення в Delphi фірми Borland.

Візуальне програмування дозволило звести проектування користувальницького інтерфейсу до простих і наочних процедур, що дають можливість за хвилини або години зробити те, на що раніше ішли місяці роботи. У сучасному виді в Delphi це виглядає так.

Ви працюєте в Інтегрованому Середовищі Poзробки (Інтегроване середовище розробки ІСР або – IDE) Delphi. Середовище надає вам форми (у додатку їх може бути декілька), на яких розміщаються компоненти. Звичайно це віконна форма, хоча можуть бути і невидимі форми. На форму за допомогою миші переносяться і розміщаються піктограми компонентів, що містяться в бібліотеках Delphi. За допомогою простих маніпуляцій ви можете змінювати розміри і розташування цих компонентів. При цьому ви увесь час у процесі проектування бачите результат – зображення форми і розташованих на ній компонентів. Вам не треба мучитися, багаторазово запускаючи додаток і вибираючи найбільш удалі розміри вікна і компоненти. Результати проектування ви бачите, навіть не компілюючи програму, негайно після виконання якоїсь операції за допомогою миші.

Але переваги візуального програмування не зводяться до цього. Саме головне полягає в тім, що під час проектування форми і розміщення на ній компонентів Delphi автоматично формує коди програми, включаючи в неї відповідні фрагменти, що описують даний компонент. Потім у piзних діалогових вікнах користувач може змінити задані за замовчуванням значення якихось властивостей цих компонентів і, при необхідності, написати оброблювачі якихось подій. Тобто проектування зводиться, фактично, до розміщення компонентів на формі, заданню деяких їхніх властивостей і написанню, при необхідності, оброблювачів подій.

Компоненти можуть бути візуальні, видимі при робіт додатка, і невізуальні, виконуючі ті чи інші службові функції. Візуальні компоненти відразу видні на екрані в процесі проектування в такому ж виді, у якому їх побачить користувач під час виконання додатка. Це дозволяє дуже легко вибрати місце їхнього розташування і їхній дизайн - і форму, розмір, оформлення, текст, колір і т.д. Невізуальні компоненти зображуються на формі в процесі проектування у виді піктограм, але користувачу під час виконання вони не зображуються, хоча і виконують за кадром дуже корисну роботу.

У бібліотеки візуальних компонентів Delphi включено безліч типів компонентів і їхня номенклатура дуже швидко розширюється від версії до версія. Наявного вже зараз цілком достатньо, щоб побудувати практично будь-який самий складний додаток, не прибігаючи до створення нових компонентів. При цьому навіть недосвідчений програміст, може створювати додатка, що виглядають зовсім професійно.

Питання для самоконтролю:

1. Які існують різні підходи програмування?

2. Що таке візуальне програмування?

3. Що називається Інтегрованим Середовищем Розробки?

4. Які компоненти називаються візуальними, а які – не візуальними?