
- •Тишковець Артем. Те – 41 Тема 4
- •1. Як розподіляють загальну витрату тепла на тец? Запишіть і поясніть вирази для станційного ккд генерації електроенергії та теплоти.
- •2. Яким чином порівнюють витрати пари на конденсаційну та турбіну з регульованими відборами? Як розрахувати додаткову витрату пари необхідну для компенсації відбору?
- •3. Означіть і поясніть фізичний зміст коефіцієнта недовиробітку потужності.
- •4. Зобразіть на h-s діаграмі робочий процес пари у турбіні з протитиском. Зобразіть реальний та адіабатний процеси розширення пари.
- •5. Нарисуйте і поясніть теплову схему тец з регульованими відборами та конденсацією. Поясніть призначення роп.
- •9. Проаналізуйте залежність різниці витрат теплоти на виробництво електроенергії в конденсаційній та теплофікаційній турбінах від величин виробітку електроенергії та відбору пари.
- •10. Порівняйте величини ккд виробітку електроенергії теплофікаційною та конденсаційною турбінами за методом енергетичних коефіцієнтів. Поясніть смисл енергетичних коефіцієнтів
- •12. Запишіть вирази для питомої витрати умовного палива на виробіток електроенергії для роботи тец в конденсаційному та теплофікаційному режимах. Те ж саме для відпуску тепла.
- •13. Порівняйте режими роботи комбінованого та розділеного виробітку електроенергії. Запишіть і поясніть вираз для питомої економії умовного палива у цих двох режимах.
- •14. Зобразіть і поясніть основні схеми атец з паровими турбінами з протитиском. Поясніть, що таке і які перспективи у аст.
12. Запишіть вирази для питомої витрати умовного палива на виробіток електроенергії для роботи тец в конденсаційному та теплофікаційному режимах. Те ж саме для відпуску тепла.
Загальна витрата теплоти і палива на ТЕЦ розподіляється між електричною і тепловою енергіями аналогічно розподілу витрати теплоти на турбоустановку, тобто через коефіцієнт βт = Qт /Qту. Отримаємо
;
.
Аналогічно
;
.
Вт + Ве = В – загальна витрата палива на ТЕЦ.
Витрати палива зв’язані з ККД такими співвідношеннями
;
.
Загальну витрату палива на ТЕЦ можна визначити з рівняння теплового балансу парового котла:
.
(при відсутності проміжного перегріву).
З рівняння годинного енергетичного балансу можна визначити питому витрату умовного палива з теплотою згоряння 29.308 кДж/г на одиницю виробленої електричної енергії, г/(кВт·год)
.
13. Порівняйте режими роботи комбінованого та розділеного виробітку електроенергії. Запишіть і поясніть вираз для питомої економії умовного палива у цих двох режимах.
Комбіноване виробництво електричної і теплової енергії забезпечує зменшення витрати палива. Але при малій річній тривалості теплового споживання і дешевому паливі економічно вигідним може бути розділене виробництво енергії і теплоти. При цьому електрична енергія виробляється конденсаційним шляхом, а теплота віддається з котельні низького тиску (як виняток – редукованою парою з енергетичних котлів). Енергетична установка, яка складається з КЕС і котельні низького тиску (КНТ), називається роздільною (РУ).
Економія палива при комбінованому
режимі визначається за формулою:
.
Де bкес, bе – питома витрата палива на одиницю електроенергії в онденсаційній станції та в станції з комбінованим виробництвом тепла і електроенергії.
Nt – потужність, Квт
14. Зобразіть і поясніть основні схеми атец з паровими турбінами з протитиском. Поясніть, що таке і які перспективи у аст.
Можливі схеми АТЕЦ показані на рисунку нижче. Теплові схеми АТЕЦ нічим не відрізняються від звичайних ТЕЦ, тобто можуть використовувати ПТУ з протитиском і схеми з регульованими відборами, рис. а б. Особливістю деяких АТЕЦ є схеми з відбором тепла у першому контурі, рис.в та спеціалізовані атомні станції теплопостачання (АСТ), рис г. Через це, що схема в небезпечна щодо радіоактивного зараження теплоносія, який подається споживачам, тиск у теплофікаційній частині в повинен бути вищим ніж у першому контурі реактора.
Перспективними є АСТ у тому розумінні, що спеціалізовані реактори АСТ можуть працювати при низьких параметрах пари і бути відносно дешевими. При використанні сучасних систем безпеки АСТ можуть розміщатися безпосередньо біля споживачів тепла у межах міських конгломератів.